Видатні постаті

Worhol

Ми памятаємо. Енді Воргол

Worhol

Сьогодні виповнюється 84 роки від народження ЕНДІ ВОРГОЛА (1928-1987)

6 серпня 1928 року в місті Піттсбург, штат Пенсільванія (США), у сім’ї українських емігрантів із Словаччини Вархолів народився син Андрій (Andy Warhol)
– американський художник, засновник та всесвітньо відомий представник художньої школи поп-арту.

Батьки Андрія – Андрій Вархола та Юлія (Юстина) Завацька – переїхали у США з лемківського села Миково, яке тоді перебувало в складі Австро-Угорської імперії на території сучасної Словаччини. Батько працював на будівництві і помер, коли хлопцеві було 14 років.

На території словацької частини Лемківщини прізвище Вархолів надзвичайно поширене і до сьогодні не становить особливих труднощів знайти однофамільців відомого митця, перебуваючи, скажімо, в Бардийові чи Межилабірцях.

Коли Енді запитували про те, з якого міста він родом, то він завжди відбувався традиційним: «Я прийшов нізвідки». Він дуже соромився, що походить з провінційного промислового Піттсбурга. Пізніше дослідники творчості артиста констатували, що він брав своє натхнення зі спогадів про занурені у смог чорно-білі індустріальні пейзажі Піттсбурга. Він якось зізнався: «Мені завжди хотілося розфарбовувати речі з кухні моєї мами».

Sheptyckiy_1865-1944

Ми памятаємо. Андрей Шептицький

Sheptyckiy_1865-1944

Андрей Шептицький

Сьогодні виповнюється 147 років від дня народження великого українця АНДРЕЯ [РОМАНА] ШЕПТИЦЬКОГО (1865-1944) – предстоятель Української греко-католицької церкви.

 

29 липня 1865 року у селі Прилбичі на Яворівщині у сім’ї знатного українського графського роду народився син Роман. Сім’я майбутнього митрополита мала змішані українсько-польські коріння, оскільки його батько Іван одружився з дочкою відомого польського драматурга та комедіографа Александра Фредро графинею Софією.

 

Першу освіту Роман здобув удома. Восени 1879 року разом зі своїми двома братами Юрієм та Олександром розпочав навчання в гімназії Св. Анни у місті Краків. Тут він розпочинає свою службу в армії (1883-84), яку покидає через проблеми зі здоров’ям. Разом з братом Олександром продовжив навчання на правничих студіях у Вроцлавському університеті (1884-87).

 

Hylyak_1843-1893

Ми памятаємо. Володимир Хиляк (1843-1893)

Hylyak_1843-1893

Сьогодні відзначаємо 169 років від народження ВОЛОДИМИРА ХИЛЯКА (1843-1893)

 

27 липня 1843 року в селі Верхомля Велика на Лемківщині у сім’ї священика народився Володимир ХИЛЯК – український священик, письменник та публіцист. Свої твори часто писав під псевдонімами Єронім Анонім, Лемко Семко, В.Нелях та іншими.

 

Після закінчення сільської школи вступив до 6-класної гімназії у Новому Сончі, а у 7 клас гімназії – у Пряшеві, де здав іспит зрілості. Надалі посвятив себе богословським студіям. Перші три роки богословського факультету закінчив у Львівському університеті, а четвертий рік – у Єпархіальному інституті в Перемишлі.

 

У 1866 року був висвячений перемишльським єпископом Фомою та призначений парохом у село Долина біля Шимбарку. Через два роки перебрався у село Ізби, але незабаром переїхав на парафію в село Бортне неподалік від Горлиць, де пробув 20 років.

 

Ivanusiv

Ми памятаємо. Іванна Іванусів (1909-2000)

Ivanusiv

 

Сьогодні відзначаємо 103-у річницю від народження ІВАННИ ІВАНУСІВ (СМОЛИНСЬКА) (1909-2000)

 

27 травня 1909 року в селі Розтока Велика (сьогодні Республіка Польща) на Лемківщині у сім’ї священика народилася Іванна ІВАНУСІВ – мисткиня, майстер з гончарства та спеціаліст у ділянці художньої кераміки.

 

Дитячі та юнацькі роки провела в Новій Веси неподалік Нового Сонча, де її батько був парохом. Наступні два десятиліття Іванна часто змінювала місце проживання, не затримувалась на довго.

 

У 1932 році вона разом з чоловіком Ярославом Іванусівим поселилася в містечку Богородчани на Івано-Франківщині. Та перед Другою світовою війною вони повернулися на Лемківщину, спочатку в Новий Весь, а згодом – у Новий Сонч.

nykyfor

Ми памятаємо. Никифор Дровняк (1895-1968) та Еммануїл Мисько (1929-2000)

nykyfor  Mysko__21__1929_-_12__2000

 

Сьогодні відзначаємо 117-у річницю від народження НИКИФОРА ДРОВНЯКА (1895-1968) та 83-у від народження ЕММАНУЇЛА МИСЬКА (1929-2000)

 

21 травня 1895 року в Криниці (сьогодні Республіка Польща) на Лемківщині у сім’ї Євдокії Дровняк народився син Епіфаній (якого через екзотичність імені ще немовлям  стали називати Никифором) – самобутній український художник-примітивіст.

 

Шкільна наука давалася Никифору важко, а тому навчання довелося полишити. Змалку не навчився добре говорити, навчився хіба що писати друкованими літерами, трохи читати та рахувати. Зате змалку любив малювати – спочатку грифелем на дошці, згодом олівцем на клаптиках паперу. Малював образки з дивовижними спорудами, фантастичними святими, які згодом обмінював у селян на хліб. За свій хист криничани іронічно прозвали Никифора Матейком.

 

Як художника Никифора світ відкрив 1932 року, коли в Парижі в галереї Leon Marseille експонувалося його 200 малюнків. На виставку українських, французьких та італійських художників, яку влаштував у листопаді  Українським народним музеєм ім. Т.Шевченка, вони потрапили завдяки старанням львівського художника  Романа Турина, який під час мандрівки до Криниці був вражений творчістю лемківського маляра-самоука. Творчістю Дровняка також зацікавився польський художник Єжи Вольф, який у 1938 році опублікував у часописі Arkady нарис «Маляр наївного реалізму в Польщі. Никифор».