УГКЦ – Молода Лемківщина

Ми памятаємо. Андрей Шептицький

Андрей Шептицький

Сьогодні виповнюється 147 років від дня народження великого українця АНДРЕЯ [РОМАНА] ШЕПТИЦЬКОГО (1865-1944) – предстоятель Української греко-католицької церкви.

29 липня 1865 року у селі Прилбичі на Яворівщині у сім’ї знатного українського графського роду народився син Роман. Сім’я майбутнього митрополита мала змішані українсько-польські коріння, оскільки його батько Іван одружився з дочкою відомого польського драматурга та комедіографа Александра Фредро графинею Софією.

Першу освіту Роман здобув удома. Восени 1879 року разом зі своїми двома братами Юрієм та Олександром розпочав навчання в гімназії Св. Анни у місті Краків. Тут він розпочинає свою службу в армії (1883-84), яку покидає через проблеми зі здоров’ям. Разом з братом Олександром продовжив навчання на правничих студіях у Вроцлавському університеті (1884-87).

У Львові згадуватимуть отця доктора Дмитра Блажейовського – 23 квітня

23 квітня 2012 року у Львові відбудуться заходи в першу річницю смерті митця, історика Церкви та громадського діяча отця доктора Дмитра БЛАЖЕЙОВСЬКОГО (1910-2011). Людина, яка присвятила усе своє життя Богу та протягом усього життя займалась вишивкою ікон (познайомитись з якими можна у Львові в Музеї вишитої ікони та образів за адресою просп. В’ячеслава Чорновола, 2… Читати далі У Львові згадуватимуть отця доктора Дмитра Блажейовського – 23 квітня

АКЦІЯ-51. СТЕПОВІ БОЙКИ

Південне сонце й тихе плесо Дніпра, барикади херсонських помідорів, винограду, кавунів, риби всіляких ґатунків… І це все під соусом легенд про зміївських гадюк, про «старошведське» життя й про пригоди гірських бойків у степах України. Й ви вже розпитуєте, де ж та Зміївка, в біса, розташована й чи процвітає там зелений туризм?

Село стоїть на видноті: на високому півострові над Каховським водосховищем. Його видно з усіх закутків рукотворного моря, тож шанси підробляти на пейзажах у селян є непогані.

«Мала Європа» – так ще називають Зміївку, первісна назва якої – село Старошведське. Більшість людей щось чули про неї завдяки минулорічному візиту до села короля Швеції Карла XVI Густава. Він відвідував нащадків колоністів, однак більшу частину німців і шведів, котрі проживали в таврійських степах із XVIII сторіччя, під час Другої світової звідси депортували як фольксдойчів до Казахстану. Назад у Зміївку повернулись окремі родини. Натомість сьогоднішні зміївчани – теж переселенці, переважно з Бойківщини. Це одне з найбільших на Херсонщині сіл є заповідником, чи, якщо хочете – резервацією тієї полікультурності, яка існувала на Півдні України протягом сторіч.