Лемківську ватру не загасив навіть проливний дощ

108107-178x122

Два схили, заставлені наметами, сотні машин, туристичні автобуси з номерами різних країн… Уже багато років Ждиня є місцем, куди щороку з’їжджаються лемки та русини з України, Польщі, Словаччини, Сербії, Хорватії, США, Канади, – аби побачити рідні Бескиди та запалити символічну лемківську ватру. Хоча сам фестиваль “Лемківська ватра” тривав з 20 по 22 липня, але перші намети поставили майже за тиждень до початку. Багато людей перед фестивалем намагаються поїхати у ті місця, де колись жили їхні діди-прадіди.

У горах коло Ждині, за кілька кілометрів від словацького кордону, розростається ціле лемківське містечко: є амфітеатр з постійною сценою, адміністративний будиночок, в окремому наметі відбуваються панельні дискусії та демонструють фільми. На вуличці з вказівником “Лемко стріт” можна перекусити, купити сувеніри… Свого часу цю землю (кілька гектарів) викупив лемко зі США Степан Хованський, бо вона колись належала його діду. Тож тепер лемки мають де збиратись, не питаючи на те дозволу. «Ватра» відбувається не у самій Ждині, а коло неї — бо концерти та танці тривають цілу ніч. Та й горланити можна пісні о будь-якій порі доби. Мабуть, саме через це на фестиваль з’їжджається багато молоді (людей, які ще пам’ятають рідні села, не так вже багато лишилось). Ловлю себе на тому, що навіть я не знаю стільки українських пісень, як співають підлітки за сусіднім столом. Хоча між собою спілкуються польською.

Там, на Лемковині, ще й досі живій

Lemkivshchyna_Map

Фото з сайту BATKIVCHINA.UAFORUMS.NET

ТАКОЮ Є МАПА ІСТОРИЧНИХ ЛЕМКІВСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ (З УРАХУВАННЯМ СУЧАСНИХ КОРДОНІВ)

 

Лемківщина, Лемковина… Це південно-західний край Закерзоння, мальовнича країна, розкинута на схилах Бескиду — передусім Низького, який звали також Лемківським, та на суміжних із ним клаптиках Західнього і Середнього Бескиду (у польській термінології мають вони відповідно назви Бескид Сондецький і Бєщади). Хоч до етнографічної групи лемків належать також мешканці південних схилів Бескиду, Лемківщиною прийнялося звати лише північну частину цього карпатського українського півострова, яка у XIV ст. опинилася у складі Польського королівства, а після 1772 р. стала частиною підавстрійської Галичини. (Південну частину, тобто приєднаний у 1919 р. до Словаччини клаптик історичного Закарпаття, яке належало колись Угорщині, іменують назагал Пряшівщиною — від міста Пряшів, яке з першої половини ХІХ ст. стало єпархіяльним і культурним центром тутешніх русинів-українців.)

 

Первісними мешканцями Лемківщини, отже предками сучасних лемків, часто називають білих хорватів, яких давньоукраїнський літописець Нестор перераховує в числі слов’янських племен, підпорядкованих у Х ст. Київською Руссю. Все ж до Русі безсумнівно належала тільки східня частина сучасної Лемківщини — приблизно до ріки Яселка, адже тут у XV—XVIII ст. проходив кордон поміж Сяніцькою землею Руського воєводства та Краківським воєводством (на схід від цієї лінії розташовані лемківські села: Завадка Риманівська, Дальова, Липовець і Черемха, на захід: Терстяна, Тилява і Зиндранова). Звісно, цей кордон був успадкований від ранішої доби, коли українським політичним і осадничим форпостом був тут Сянік, а сам Бескид, мало придатний для хліборобства, залишався незаселеним.

 

XXII Лемківський Кермеш у Вільхівці

19-20 травня 2012 року у Вільхівці (Республіка Польща) за підтримки Обєднання лемків Польщі відбудеться традиційний Лемківський Кермеш. У рамках святкування в суботу відбудеться урочисте відкриття, яке супроводжуватиметься виступами пісенних та танцювальних колективів. О 18:00 за місцевим часом відбудеться Вечірня Служба Божа. Недільний день розпочнеться з літургії о 10:30. Після цього продовжиться артистична частина свята. Більше… Читати далі XXII Лемківський Кермеш у Вільхівці

Новим головою СФУЛО обрано Софію Федину

V__Konhres_SFULO

11-13 травня 2012 року у Горлицях (Польща) під час V Конгресу Світової Федерації Українських Лемківських Обєднань (СФУЛО) було обрано нового голову. Протягом наступних пяти років СФУЛО очолюватиме кандидат політичних наук та співачка Софія Федина.