Різне – Сторінка 9 – Молода Лемківщина

Ми памятаємо – Євген Коновалець (1891-1938)

Сьогодні відзначаємо 121 річницю від народження ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ (1891-1938)

14 червня 1891 року у селі Зашків на Львівщині у сім’ї вчителя народився Євген КОНОВАЛЕЦЬ – полковник Армії Української Народної Республіки (1917-1920), командант Української Військової Організації (1920-1929), голова Проводу Організації Українських Націоналістів (1927-1938).

Навчався в Академічній гімназії у Львові (1901-1909). Вивчав право на юридичному факультеті Львівського університету (1909).

З студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. У 1910 р. Коновалець брав участь у боротьбі студентства за український університет у Львові. Як один з лідерів українського студентського руху був обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу (з 1913). Став членом Української Національно-Демократичної Партії. Був секретарем львівської філії «Просвіти», тісно співпрацював з друкованим органом організації місячником «Письмо з Просвіти», був членом «Академічної громади».

На початку ПСВ Коновалець був мобілізований до австрійської армії (1914). У 1915 році у бою під Маківкою він потрапляє у російський полон і до 1917 року перебував у таборах для військовополонених, звідки вдається втекти.

П’ять запитань для лемка

Лемки, як і взагалі українці у Польщі, — це не діаспора. І в прямому, і в переносному значенні слова. По-перше, вони — вихідці не з чужих, а з етнічних українських земель, які не з їхньої волі опинилися за межами України. По-друге, навіть за чаркою не вчать нас жити і не докоряють клубком нерозв’язаних проблем. Більше розуміють українські проблеми, здатні співчувати, хоча у самих не менше підстав для нашого співчуття. Чого варта лише операція «Вісла», внаслідок якої всі українці були вигнані з рідних домівок. Тепер лемків найбільше не в горах, а на заході Польщі, у Любуському воєводстві. Там ми й хотіли почути відповіді на п’ять сакраментальних запитань.

Там, на Лемковині, ще й досі живій

Фото з сайту BATKIVCHINA.UAFORUMS.NET

ТАКОЮ Є МАПА ІСТОРИЧНИХ ЛЕМКІВСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ (З УРАХУВАННЯМ СУЧАСНИХ КОРДОНІВ)

Лемківщина, Лемковина… Це південно-західний край Закерзоння, мальовнича країна, розкинута на схилах Бескиду — передусім Низького, який звали також Лемківським, та на суміжних із ним клаптиках Західнього і Середнього Бескиду (у польській термінології мають вони відповідно назви Бескид Сондецький і Бєщади). Хоч до етнографічної групи лемків належать також мешканці південних схилів Бескиду, Лемківщиною прийнялося звати лише північну частину цього карпатського українського півострова, яка у XIV ст. опинилася у складі Польського королівства, а після 1772 р. стала частиною підавстрійської Галичини. (Південну частину, тобто приєднаний у 1919 р. до Словаччини клаптик історичного Закарпаття, яке належало колись Угорщині, іменують назагал Пряшівщиною — від міста Пряшів, яке з першої половини ХІХ ст. стало єпархіяльним і культурним центром тутешніх русинів-українців.)

Первісними мешканцями Лемківщини, отже предками сучасних лемків, часто називають білих хорватів, яких давньоукраїнський літописець Нестор перераховує в числі слов’янських племен, підпорядкованих у Х ст. Київською Руссю. Все ж до Русі безсумнівно належала тільки східня частина сучасної Лемківщини — приблизно до ріки Яселка, адже тут у XV—XVIII ст. проходив кордон поміж Сяніцькою землею Руського воєводства та Краківським воєводством (на схід від цієї лінії розташовані лемківські села: Завадка Риманівська, Дальова, Липовець і Черемха, на захід: Терстяна, Тилява і Зиндранова). Звісно, цей кордон був успадкований від ранішої доби, коли українським політичним і осадничим форпостом був тут Сянік, а сам Бескид, мало придатний для хліборобства, залишався незаселеним.

15-17 червня – 58-ме Свято культури русинів-українців Словаччини

З 15-го по 17-те червня 2012 року у Свиднику (Словаччина) відбудеться традиційне 58-ме Свято культури русинів-українців Словаччини.

Організатор фестивалю Союз русинів-українців Словацької Республіки.

Участь у Святі також візьме делегація Львівського обласного товариства “Лемківщина”.

ПРОГРАМА СВЯТА:

Роботи є більше, ніж досить – Софія Федина

Так, не боячись викликів, говорить Софія Федина, яку обрано головою Світової федерації українських лемківських об’єднань 12 травня в Горлицях, під час п’ятого форуму організації. У короткій розмові для «Нашого слова» вона розповідає про пріоритети, серед яких є зміцнення лемківської громади та її ширше існування в публічному просторі, протидія сепаратистським течіям, залучення в організоване життя молоді та питання минулого.