ЗА ЯРЕЧКОМ ШАТИ ПРАЛА

За яречком шати прала, горі, долов попатряла,
Гоп, цюп, черчик хлопчик ладний!

На черчику плащ єдвабний, сідит милий на коню,
Машерує на войну.

Коня взяла за вуздечку, миленького — за ручечку,
Гоп, цюп, черчик хлопчик ладний!

Коню дала вівса-сіна, а милому меду-вина.
Гоп, цюп, черчик хлопчик ладний!

Чи тобі жаль вівса-сіна, чи милому меду-вина?
Гоп, цюп, черчик хлопчик ладний!

Ни мі не жаль вівса-сіна, ни милому меду-вина,
Гоп, цюп, черчик хлопчик ладний!

Але мі жаль того світа, што так марно ідут літа…
Гоп, цюп, черчик хлопчик ладний!

ЗА ЯРЕЧКОМ МИЛА СТОЯЛА

За яречком мила стояла, стояла, стояла
В чистій водиці рученьки вмивала, вмивала, вмивала.

Ой рученьки мої біленьки, біленьки, біленьки.
Кому ж ви будете миленьки, миленьки, миленьки?

Жеби то доброму, дай Боже, дай Боже, дай Боже.
Але як планному, хрань Боже, хрань Боже, хрань Боже.

Заваруй ня, Боже, од злого,од злого, од злого,
Од води великой, од мужа бридкого, бридкого, бридкого.

Од води великой, бо бим ся втопила, втопила, втопила,
Од мужа бридкого, бо бим ся ганьбила, ганьбила, ганьбила.

ЗА ДУНАЙ, ЗА ДУНАЙ

За Дунай, за Дунай, за ту тиху воду.
Мам я там фраїрку, як тоту ягоду. (Двічі)

Прид, милий, прид, милий, або мі одкаж,
Бо моє серденько засмучене барз. (Двічі)

За горком, за горком, але не за том,
Пасе ся когутик з курочком чубатом. (Двічі)

ЗА ГОРУ ВИСОКУ ЗАПАДАТ СОНЕЧКО

За гору високу западат сонечко,
Не повіч никому про моє сердечко.

Бо мня болит серце і тота главичка
За того шувного мого шугаїчка.

Юж сонечко зашло за гори, за гори,
А мене сердечко, ой болит тай болит.