Дерев’яні церкви Карпатського регіону очікують на вердикт ЮНЕСКО

Lemkivska_cerkva

У Львові визначна подія – клопітка робота українців і поляків над проектом присвоєння дерев’яним церквам Карпатського регіону статусу пам’яток світового значення на завершальному етапі. Чекають лише на вердикт ЮНЕСКО.

Виставка, на якій представлено опис і перелік церков, що претендують на особливий статус у списку спадщини ЮНЕСКО, має назву «Феномен дерев’яної церкви». Її відкрито у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові.

Директор музею Ігор Кожан на відкритті привітав учасників цього проекту із колосальним об’ємом проробленої роботи.

Присутні на заході священики просили звернути особливу увагу на те, що люди, маючи менше засобів та знань, ніж сучасники, творили прекрасні споруди, що по сьогодні вражають своєю довершеністю. Про це говорив єпископ Венедикт (Алексійчук). Митрополит Макарій (Малетич) зазначив, що церквам сотні років і вони дуже намолені, а це, окрім їх мистецької значущості, додає небувалого духовного звучання. Розповів, що був здивований, коли дізнався, що парафіяни не надто поспішають давати пожертви на збереження таких пам’яток, бо вважають, нібито фундатором бути більш почесно. Каже, треба розповідати по церквах, що збереження старих храмів – це рівнозначно, як не більш важливо, ніж фундаторство.

РІЗЬБЯРСТВО ТА КАМЕНЯРСТВО НА ЛЕМКІВЩИНІ

ДЕРЕВЯНИЙ ПРОМИСЛ

Важливою підставою життя лемків є деревний промисл. Ліс є великим джерелом доходу для мешканців Лемківщини. Деякі села, положені серед старих, густих борів, напр. Чорна Вода біля Щавниці, Дальова біля Яслиськ, Мощанець, Суровиця, Дарів, Поляни, Полави, Завої в Романівщині, Команча, займаються стинанням, чищенням, доставою дерева (ялиць, смерік, сосен, буків) до тартаків, залізниці та міст, і це приносить їм великі прибутки.

Самий переріб дерева на промислові предмети слабо розвинений. Він радше зужитковується та примінюється до власних потреб, а саме на гонти, протісся, лати, бельки, форшти при будові хат і господарських будинків. Виріб гонтів був давніше дуже широко розвинений і доставляв першої якости матеріял до накривання дахів тощо.

Майже всі церкви на Лемківщині були покриті гонтами, і то не лише дахи, але всі стіни, щоб дерево не нищилося, бо легше купити кілька чи кільканадцять кіп гонтів, ніж будувати нову стіну. До того й муровані церкви були криті гонтами. Щойно тоді, як лемки відкрили нове джерело доброго заробітку в Америці, почали вживати на покриття церкви бляху, тому саме, що вона дуже довготривала.