29 липня в селі Сусідовичі Старосамбірського району Львівщини відкрили пам’ятник “Борцям за волю України і депортованим в 1940-1951 роках українцям” – повідомив “Експрес” Володимир Канчуга, сільський голова Сусідовичів.
Позначка: Закерзоння
Перекреслити помилки минулого
У розпалі польсько-українського воєнного взаємознищення знаходилися люди, які хотіли припинити проливання крові невинного цивільного населення. Таких ситуацій не було багато, але саме тому варто їх сьогодні пригадувати: сучасний погляд на минуле найчастіше базується на тих справах, коли два народи ставали ворогами. Приклад результативної домовленості польських та українських підпільників – угода від 21 травня 1945 р. про ненапад і співпрацю між Армією крайовою та Організацією українських націоналістів і Українською повстанською армією. В містечку Цешанові Любачівського повіту, неподалік місця укладення примирення, 18 травня цього року відбулася присвячена цій темі історична конференція, яка, у свою чергу, стала прикладом вартісного, професійного й неупередженого підходу до спільного минулого.
Менше жертв
– Коли людей охоплює ненависть, то вистачить іскорки, щоб вони почали один в одного стріляти. Так було колись, так є сьогодні. Проте ми можемо похвалитися перед світом тим, що українці і поляки під час конфлікту зуміли договоритися. Ми маємо пригадувати цих людей-героїв, які знайшли в собі силу побороти ненависть, – говорив ініціатор конференції, греко-католицький священик о. Стефан Батрух, голова Фонду духовної культури пограниччя
У Жарі сьогодні росте ліс, але учасники конфренції в Цешанові вірять, що незабаром місце підписання порозуміння між АК, ОУН та УПА буде увічнене й означене. Фото Григорія Сподарика
.
Центр дослідження визвольного руху отримав аудіозаписи 124 українців Закерзоння
На них зафіксовані спогади 124 українців Закерзоння (нині територія Польщі), учасників визвольного руху, підпільників ОУН та вояків УПА. Про це йдеться у переданому УНІАН прес-релізі Центру досліджень визвольного руху.
Українці ще не усвідомили масштабів акції “Вісла” – історик
Сьогодні минає 65 років початку операції “Вісла”. Депортація українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на західні й північні території Польщі почалася 28 квіня 1947 року. Схожі локальні акції відбувалися й раніше у цьому регіоні, який перебував під владою СРСР, Польщі й Чехословаччини. Однак організована депортація почалася після загибелі 28 березня 1947 в районі с.… Читати далі Українці ще не усвідомили масштабів акції “Вісла” – історик
Хто запустив “Віслу”, або “Остаточне вирішення української проблеми в Польщі”
65 років тому пройшла брутальна операція польської комуністичної влади, під час якої викинено з рідних домівок майже 150 тисяч українців.
28 березня 1947 року у засідці українських повстанців із сотень “Хріна” та “Стаха” загинув заступник міністра оборони Польщі генерал Кароль Свєрчевський.
Смерть однієї з ключових осіб польського комуністичного пантеону (учасника Жовтневої революції, громадянських воєн в Росії та Іспанії, одного з творців польської армії на теренах СРСР під час Другої світової) була використана як привід для початку масової депортації українців із східних теренів відновленої після війни держави.
Хоча акція під кодовою назвою “Вісла”, що почалася 28 квітня, рівно через місяць після смерті генерала, готувалася задовго до повстанської засідки.
В листівці, поширюваній польськими вояками серед українського населення після початку операції, зазначалося: “З метою остаточної ліквідації вогнища бандитизму на південно-східних територіях уряд Речі Посполитої постановив, згідно з законом про прикордонну смугу, переселити українське населення з теренів, охоплених бандитизмом.
Ці акції проводить державний репатріаційний уряд. Українське населення має зрозуміти, що переселення є наслідком дій УПА. Це важке, але необхідне рішення, котре забезпечить переселеному населенню спокійне життя в нових оселях, приготовлених урядом на інших теренах Речі Посполитої.