У розпалі польсько-українського воєнного взаємознищення знаходилися люди, які хотіли припинити проливання крові невинного цивільного населення. Таких ситуацій не було багато, але саме тому варто їх сьогодні пригадувати: сучасний погляд на минуле найчастіше базується на тих справах, коли два народи ставали ворогами. Приклад результативної домовленості польських та українських підпільників – угода від 21 травня 1945 р. про ненапад і співпрацю між Армією крайовою та Організацією українських націоналістів і Українською повстанською армією. В містечку Цешанові Любачівського повіту, неподалік місця укладення примирення, 18 травня цього року відбулася присвячена цій темі історична конференція, яка, у свою чергу, стала прикладом вартісного, професійного й неупередженого підходу до спільного минулого.
Менше жертв
– Коли людей охоплює ненависть, то вистачить іскорки, щоб вони почали один в одного стріляти. Так було колись, так є сьогодні. Проте ми можемо похвалитися перед світом тим, що українці і поляки під час конфлікту зуміли договоритися. Ми маємо пригадувати цих людей-героїв, які знайшли в собі силу побороти ненависть, – говорив ініціатор конференції, греко-католицький священик о. Стефан Батрух, голова Фонду духовної культури пограниччя
У Жарі сьогодні росте ліс, але учасники конфренції в Цешанові вірять, що незабаром місце підписання порозуміння між АК, ОУН та УПА буде увічнене й означене. Фото Григорія Сподарика
.