А гнали гурале овце, овце,
Купили кожушок Дорце, Дорце.
А наша Доруся шепче, шепче,
Же она кожушок не кце, не кце.
Ани ти, Дорусю, не шепч, не шепч,
Бо ти тот кошушок роздреш, роздреш.
Бо ти ся на осінь видаш, видаш,
То ти ся кожушок придаст, придаст.
А відси гора, відси другая,
Меже тими гороньками ясная зоря. (Двічі)
Я собі гадав, що зоря зійшла,
А то моя дівчинонька по воду вийшла. (Двічі)
А я за нею, як за зорею,
Чистим полем, сивим конем, я єй догоню.
Я єй догонив, та їй ся вклонив:
«А хто тебе, моя мила, так рано збудив?» (Двічі)
«Нихто не збудив, встала я сама,
Коли перша зірка зишла, я ся вмивала. (Двічі)
Я ся вмивала, тай заплакала,
Тай за свого миленького тяжко згадала». (Двічі)
А вже вечір вечоріє, сонечко низіє,
Баба діда обмиває, а дід молодіє.
Баба діда обмиває солодким медочком,
Дала баба дідусеві біленьку сорочку.
Баба діда обмиває зимною водою,
Посилає баба діда в студню за водою.
Ой коли б не ті стежини, не ті перелази,
Принюс би я тобі води хоч зо штири рази.
Іде баба за водою, щоб ся умивала,
А дід бабу штурнув ззаду — баба в воду впала!
Слава тобі, Ісусику, і Ти, Божа Матко,
А жес мі ся утопила ти, шкарадна бабско!
Іде дідо дорогою, тай в долоні ріже, ріже!
Обернувся дід, а ззаду баба з води лізе!
Ратуй мене, дідусику, не йди до другої,
Бо у мене таке серце, як і в молодої.
А Боже мій, Боже, Боже мій найвищий. (Двічі)
Ци моя мамуся (Двічі)
Зраз о мі помислит?
Помислит, помислит, бо мя виховала. (Двічі)
На шіснацят рочів (Двічі)
Г чужий край післала.
Виховалисте мя, як єдну ягоду, (Двічі)
Тепер сте ня дали (Двічі)
За глибоку воду,
За глибоку воду, за шире море (Двічі)
А тепер плачете, (Двічі)
Де там дитя моє.
Не плачте, мамусю, бо я в Гамерици, (Двічі)
Бо я тяжко роблю (Двічі)
В смердячій фабрици.
Я машини пущу — нитки ся торгают, (Двічі)
А мене, мамусю, (Двічі)
Слези заливают.
Проводилисте мя аж єдну годину, (Двічі)
Там я ся жегнава (Двічі)
Зо свойом родином.
Там я ся жегнава з батьками, сестрами, (Двічі)
Родинонько моя, (Двічі)
Зостаньте мі здрави.
Зостаньте мі здрови, юж ня не гвидите (Двічі)
І мого голосу (Двічі)
Юж не почуєте…
А в неділю рано люлька ся курила,
Впала мені на каменик та й ся люлька збила.
Там молода дівчинонька горці продавала,
Она мені, она мені люльку вторгувала.
Я си люльку закурив, пішов на зальоти,
А якийсь скурвий син підпер мі вороти.
А я собі сюдру-сюдру помежи городи,
Заплутався в гарбузиння та й наробив шкоди.