НЕ ПІДУ ДО ЛЕСА З КОНИКАМИ

Не піду до леса з кониками,
Бо би мя гайтове полапали.
Лем я піду на лучки,
Возму дівча на ручки,
Буду го колисав помалючки.

Не піду до леса без сокири,
Древко рубац не буду без дівчини,
Древко би мя забило,
Што ж би дівча робило,
Хто би го колисав помалючки?

А Боже мій, Боже, як шумні,
Кед мій фраїр коханий приде ку мні,
Стане собі к’постели,
Стане собі к’постели,
Ой аж мі серденько розвеселит.

НЕ ПІДУ ДО ЛЕСА БЕЗ СОКИРИ

Не піду до леса без сокири,
Штоби я там робив без дівчини?
Нарубаю на фуру, дівчині на другу
Яличини.

Не піду до леса без сокири,
Бо бим не нарубав яворини.
Я нарубам на фуру, моя мила на другу
Яворини.

НЕ ПИЙ, ЯНКУ, НЕ ПИЙ ВОДУ

Не пий, Янку, не пий воду.
Вода піде ти на шкоду.
Але ти ся напий вина,
То є добра медицина.
Але ти ся напий вина,
То є добра медицина.

Придте, хлопці, придте до нас.
Будеме пити вера зас
Того винка червеного,
Што до личка рум’яного.
Того винка червеного,
Што до личка рум’яного.

НЕ МЕЛЕМ

Не мелем, не мелем, не мелем, не мелем,
Забрала мі вода млин.
Ой штири кола понесла їх доокола
Не мелем, не мелем, не мелем, не мелем,
Забрала мі вода млин.

Спомни си, спомни си, спомни, спомни си,
Моя мила, спомни си.
Спомни собі тоти часи,
Як ми з тобов гуси пасли,
Спомни си, спомни си, спомни, спомни си,
Моя мила, спомни си.

Нич не мам, нич не мам, нич не мам, нич не мам,
Та лем тото ремесло.
Пущу кола доокола,
Сяду собі коло стола.
Нич не мам, нич не мам, нич не мам, нич не мам,
Та лем тото ремесло.

Юж мелем, юж мелем, юж мелем, юж мелем,
Принесла мі вода млин.
Принесла мі штири кола,
Поставила доокола.
Юж мелем, юж мелем, юж мелем, юж мелем,
Принесла мі вода млин.

НЕ МАМ Я ПОЗОРУ

Не мам я позору та лем на тоту гору,
Де мі добрі видно (Двічі)
Мамину комору.

Піду до свекрухи, ой стану на порозі —
Мої співаночки (Двічі)
В далекій дорозі.

Як я си заспівам, ей на високій горі,
То аж голос піде (Двічі)
В маминій коморі.

Так жесь мя, мамичко, та щасливо видала.
Нема годиноньки, (Двічі)
Жебим не плакала.

Ні такой години, ой ні такої ночи,
Жеби не плакали (Двічі)
Мої сиви очи.

Мамо моя, мамо, ой тяжко сь мя ховала.
Яка ледач пришла, (Двічі)
За таку сь мя дала.

Яка ледач пришла, та велька ледачина,
Шкода, Боже, смотрить (Двічі)
Чорнима очима.

Ні з біди бесіди, ані з біди подоби,
Лем біду трутити (Двічі)
З берега до води.

Ні з том бідом лечи, ані му слівце речи.
Та лем біда фучит (Двічі)
Поза мої плечи.

Як я си заспівам, ой далеко мя чути,
Аж на тоту гору, (Двічі)
Де я мала бути.

Не мам я позору та лем на тоту гору,
Де мій милий возит (Двічі)
Древко на комору.

Не мам позераня та лем на того Ваня,
Мі ся подобало (Двічі)
Його любуваня.

Кувала зозуля, ой в хаті на загаті,
Тяжко привикати (Двічі)
У свекриній хаті.