Жалуєш ти, моя мила, же я п’ю, (Двічі)
Гірше будеш жалувати, (Двічі)
Як я гмру!
Як я буду на лавочці лежати, (Двічі)
Ти мя будеш правом ручком (Двічі)
Двигати.
Стань же, милий, стань же, милий, стань же, стань, (Двічі)
Принесу ти, мій миленький (Двічі)
Вина дзбан.
А хоц бис мі і принесла ладану, (Двічі)
То юж, я ти, моя мила,(Двічі)
Не стану.
Єдна гора, дві гори, мої гори зелени.
А хто ж буде обнимав (Двічі)
Моє личко червене?
А хто ж буде обнимав (Двічі)
Моє личко червене?
А хто ж буде там орав моє поле широке?
Орав все го шугайко, (Двічі)
Але юж го не буде.
Орав все го шугайко, (Двічі)
Але юж го не буде.
Кличе мене мати зас, же мі юж місце даст
Коло мойой церковці (Двічі)
При зеленім потоці.
Коло мойой церковці (Двічі)
При зеленім потоці.
Там мій цвинтар широкий. (Двічі)
По мі будут доптати, (Двічі)
А гушлі будут грати,
По мі будут доптати, (Двічі)
А гушлі будут грати,
Гушлі будут мі грати, (Двічі)
А я буду все спати, (Двічі)
Там, де няньо і мати.
А я буду все спати, (Двічі)
Там, де няньо і мати.
Ей, як мі коса косит,
Ей, аж ня в бочку болит,
Ей, піду до дівчини, ей, то ся мі загоїт.
Ей, косила би ся тота отавочка,
Ей, жеби мі грабала
Ей, моя фраїрочка!
10 лютого 2011 року о 16: 00 у виставкових залах Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької (відділ НМЛ ім. Андрея Шептицького) відбудеться відкриття персональної виставки творів львівської художниці Марії Янко «Ой верше, мій верше. Лемківські мотиви», що репрезентує творчий доробок у малярстві та графіці.
Ей, я старий, я старий,
Та моя брода сива.
Ей, котра за мя піде,
Та буде щаслива!
Ей, я старий схочу встати,
А молода сой поспати.
Ей, а хто хто нам буде
Та газдівку тримати?
Ей, та я рано встану,
Та вшитко ї зрихтую,
А якби завинила —
Я ї подарую.