ІШЛО ДІВЧА НА ВОДУ

Ішло дівча на воду під зелену заграду,
Пришов д’ньому пан, тай му розбив дзбан. (Двічі)

Чого плачеш, дівчатко, чого плачеш, хорошая,
За зеленим дзбанком — таляр ти дам! (Двічі)

Чого плачеш, дівчатко, чого плачеш, хорошая,
За зеленим дзбанком — штири коні дам! (Двічі)

Дівча коней не хтіло, лем за дзбаном плакало,
Мій зелений дзбан, щто мі го збив пан! (Двічі)

А не плач ти, дівчино, а не плач ти, хорошая,
За зелений дзбан- тисячу ти дам! (Двічі)

Дівча тисяч не хтіло, лем за дзбаном плакало,
Мій зелений дзбан, щто го розбив пан! (Двічі)

Чого плачеш, дівчино, чого плачеш, хорошая,
За зелений дзбан — сам ся тобі дам! (Двічі)

Дівчатко юж не плакало, лем оно ся засміяло,
За зелений дзбан — достав ся му пан! (Двічі)

ІШЛИ КОЗИ ПОНАД ЛОЗИ

Ішли кози понад лози,
Жито огризати,
Звідується син матери,
Де ма жену брати?

Показує мати сину,
Показує борзо,
Же Петрина бразувана,
Не їст хліба дармо.

Тото дівча бери, сину,
Воно справедливе,
До роботи і до танцю
Буде тобі миле.

ІШЛИ КОЗАКИ З ВИВОЗУ

Ішли козаки з вивозу, з вивозу,
І стали собі коло перелазую (Двічі)

А єден гварит: Темная ночка.
А другий гварит: Бистра водичка! (Двічі)

А третій гварит: Ту нам ночувати,
Прийде ту до нас Марисіна мати. (Двічі)

А Марися в недоли лежала
І заморського зіля пожадала. (Двічі)

А я ти, Марисю, зіля роздобуду,
Ой як я твоїм приятелем буду. (Двічі)

Почав козачок то зіля копати,
Почала над ним зозуля кукати. (Двічі)

Іде козачок додому зо зільом,
А Марися до шлюбу з весільом. (Двічі)

Вирвав козачок острий меч з-під бочка,
Зорвав Марисі головоньку з плеча! (Двічі)

А на ж ти, Марисю, заморського зіля,
Жебис не справляла без мене весіля! (Двічі)

ІШЛИ ЖЕНЦІ ЖИТО ЖАТИ

Ішли женці жито жати, (Двічі)
Тай забули серпи взяти. (Двічі)

Серпи взяли, хліб забули, (Двічі)
О, які ж то женці були. (Двічі)

Жали, жали, тай лишили, (Двічі)
Бо ся дуже потомили. (Двічі)

Якби його хлопці жали, (Двічі)
Вони б йому ради дали. (Двічі)

Ходить Сербан по обрінку (Двічі)
Тай шукає собі жінку. (Двічі)

Ой Сербане, Сербаночку, (Двічі)
Возьми мене за жіночку. (Двічі)

Як я маю тебе брати, (Двічі)
Коли в тебе лиха мати. (Двічі)

Лиха мати — вся родина, (Двічі)
А я бідний сиротина… (Двічі)

ІЗРІВНЯЙ, БОЖЕ

Ізрівняй, Боже, гори, долини рівненько,
Аби мені ся до мого нянька видненько.

Ой хоть видненько, хоть не видненько, не дбаю,
Я свого неня по голоскови спознаю.