ЇДЯТ КОНІ І П’ЮТ КОНІ

Їдят коні і п’ют коні
З-за новой драбини.
Як же можна не любити
Молодой дівчини.
Як же можна не любити
Молодой дівчини.

Іде козак берегами,
Підковками креше,
За ним, за ним шварне дівча
Черевички несе.
За ним, за ним шварне дівча
Черевички несе.

ЇДУ, ЇДУ НЕ ЗНАМ КАДИ

Їду, їду не знам кади, дує вітер на мя всяди.
Дує, дує вшелеякий, бодав не дув ниґда такий. (Двічі)

Їду, їду пред обідом, ци по жену, ци по біду.
Кед по жену — то на возі, кед по біду — на телізі. (Двічі)

Здалека зме приїхали, коні нам ся залюштали,
Треба би нам ручничка повтирати коничка. (Двічі)

ІЩИ РАЗ

Іщи раз, іши раз, ей, піду, мила, до вас.
Кед мі тя не дадут, ей, піду ся звербовац.

Іщи раз, іщи раз, ей, твому припомніню.
Кед мі тя не дадут, ей, то сой домів піду.

Іщи раз, іщи раз гвечер на тім місци.
Кед мі тя не дадуть, ей, знам юж своє місце.

ІШОВ ЖОВНІР

Ішов жовнір през ліс, през ліщину, (Двічі)
Надибав він молоду дівчину. (Двічі)

Ти, дівчино личка рум’яного, (Двічі)
Переночуй мене молодого. (Двічі)

Я бим тебе переночувала, (Двічі)
Кед би я ся зради не бояла. (Двічі)

Ти, дівчино, не бійся ничого, (Двічі)
Не зрадив я на світі никого. (Двічі)

Ани кінь мій стайні не престоїт, (Двічі)
Ани зброя клинців не поломит. (Двічі)

Спит си жовнір, спит си молоденький. (Двічі)
Пробудився-та юж день біленький. (Двічі)

Ой дівчино, яка ти зрадлива, (Двічі)
Чом ти мене рано не збудила? (Двічі)

Ой за то я тебе не збудила, (Двічі)
Бо я тебе вірні полюбила. (Двічі)

ІШОВ ДІДО БОРОДАТИЙ

Ішов дідо бородатий
Чатину рубати. (Тричі)

Іще єм ся не оженив,
Юж мя жена биє! (Тричі)

А Боже мій милосердний,
А што то ся діє! (Тричі)

Іще єм ся не оженив,
Чом ся ти знущаєш? (Тричі)

Ой за тамтом першом женом
Серце ся мі крає… (Тричі)