Автор: admin

Вшитко ся в поли зазеленіло, моя пшеничка не сходит.
Мавам єдного наймиленьшого, але він до мя не ходит. (Двічі)

Не лем пшеничка, не лем пшениченька, але і жито не сходит.
Под ту, мій мивий, мій наймиленьший, бо мене серце барз болит. (Двічі)

Ой ти, мій мивий, мій наймиленьший, чого ти до мене не йдеш?
Ци мя не любиш, ци мя юж не хцеш, ци може іншу любуєш? (Двічі)

Лем сой не думай, лем сой не мислий, же тя коли та забуду,
Буду тя ждава и визерава, докля щаслива не буду. (Двічі)

Буду тя ждава и визерава, бо я такого не найду,
Чорноокого кучерявого, хоц і пів села перейду. (Двічі)

Єден парадний, другий барз вадний, а третій чужий незнаний,
Не є ту, не є в цівім Розділлю, до кого словце прогвариц. (Двічі)

Вшитки ся поля зазеленіли, Моя пшеничка не сходит. Мала я хлопця возлюбленого, Але юж до мя не ходит. Не лем пшеничка, не лем пшеничка, Але і жито не сходит. Под ку мі, хлопче, мій кучерявий, Бо мене серце барз болит. Гей, ти, мій хлопче, мій кучерявий, Чом ти до мене не ідеш? Ци мя не… Читати далі ВШИТКИ СЯ ПОЛЯ ЗАЗЕЛЕНІЛИ

Вчера вечер, ізвечера
Зишла ясна зоренька.
Вчера вечер, ізвечера
Зишла ясна зоренька.
Пришла ку мі, до касарні (Двічі)
Сама моя миленька.

Пришла ку мі до касарні,
Край постелі си стала.
Пришла ку мі до касарні,
Край постелі си стала.
І так стоїт заплакана, (Двічі)
Же юж сама зостала.

Не плач, мила, моя мила,
Плач ти нич не поможе…
Не плач, мила, моя мила,
Плач ти нич не поможе…
Хоц бис за мя душу дала, (Двічі)
З войни мя не виможеш.

Наляла мі пугар вина,
І казала випити,
Наляла мі пугар вина,
І казала випити,
На ся, милий, вина напий, (Двічі)
Бо зостанеш забитий…

Втоди єс мя, втоди, мій миленький зрадив,
Як єс мя в неділю з весіля провадив.

Одпроваджав єс мя без зелени лучки,
Барз єс мі постискав мої білі ручки.

Не тисни ти ручки, бо я є не твоя,
Я мамина донька, бідна сиротонька.

Юж не сиротонька — ти моя вибрана,
Не дам тя никому, будеш моя жена!

Вселенная, веселися, Бог од Діви днесь родився,
Во вертепі, між бидляти, там поклін Христові дати
Царіє, царіє приходять.

Ливан, миро, злото в дари — то принесли тріє цари
Новорожденному Цареві, Вселенної Господеві
Оддають, оддають умильно.

Пастиріє прибігають, з сопілками поклін дають.
Пізнавши Бога рождення, із Марії воплощення
Чистої, чистої Дівиці.

Ти, Йосифе, не смутися, весеління днесь родися.
Сей плід буде Тобі в радість, у веселість і у сладість
Від нині, від нині довіку.

Там ангели припадають, «Слава во вишних» співають,
Рожденному Отрочаті поспішають поклін дати
Во яслах, во яслах лежачи.

Пастирям уподобімся, Рожденному поклонімся,
Щоби мир міг нам дати, скарби в радість переміняти
Віруючим, віруючим у Нього.