Боднарка, Боднарка округла, як таляр,
Боднарски дівчата намалював маляр.
Малював, малював, фарби не жалував,
Прийде новий рочок, сам буде любував.
Боднарка, Боднарка, округле селечко,
Жеби не болото — било би містечко.
Боднарка, Боднарка, барз красне село,
Хто до него войде, каждому весело.
Бодай тя, миленький, качечка копнула,
Та любити не знав, а я тя навчила. (Двічі)
Бодай тя, миленький, в колесі ломали,
Як мене про тебе люде загваряли. (Двічі)
Веселам сой, мамцю, веселам сой дівка,
Бо я веселого парібка фраїрка. (Двічі)
Веселам сой била, ниґда не плакала,
Покаль я віночок на головці мала. (Двічі)
Пила я палюнку солодку і квасну,
Любилам парібків, тепер буду ґазду. (Двічі)
Бодай та корчмичка горе з димом пошла, (Двічі)
Бо моя фраїрка, моя наймиленьша
На танец, на танец, на танец не вишла.
Бо моя фраїрка, моя наймиленьша
На танец, на танец, на танец не вишла.
Грают в корчмі, грают, аж корчмичка дуднит. (Двічі)
А моя миленька, моя наймиленьша
Впала мі, впала мі, впала мі до студні.
А моя миленька, моя наймиленьша
Впала мі, впала мі, впала мі до студні.
Ани мі не грайте, ани не співайте. (Двічі)
Лем мі мою милу, мою наймиленьшу
Зо студні, зо студні, зо студні достаньте.
Лем мі мою милу, мою наймиленьшу
Зо студні, зо студні, зо студні достаньте.
Юж мі єй достали, юж єй витягнули. (Двічі)
Але юж не дихат, ани не позерат,
А моє серденько, а моє серденька навіки завмерат…
Але юж не дихат, ани не позерат,
А моє серденько, а моє серденька навіки завмерат…
Бог ся рождає, хто ж то може знати!
Ісус Му ім’я, Марія Му Мати!
Приспів:
Тут ангели нудяться, Рожденного бояться,
А віл стоїть трясеться, осел смутно пасеться,
Пастиріє клячуть, в плоти Бога бачуть
Тут же, тут же, тут же, тут же, тут!
Марія Му Мати прекрасно співає,
А хор ангельський їй допомагає!
Приспів.
Йосиф старенький колише Дитятко,
Люляй же, люляй, мале Отрочатко,
Приспів.
Тріє царіє од восток прийдоша,
Ливан і смирну, злото принесоша.
Приспів.
І ми Рожденному Богу поклін даймо,
Слава во вишних! — Йому заспіваймо.
Приспів.
Бистриця горіла, аж корчма дудніла,
Лосяне г ній пили та єй обронили. (Двічі)
Мишліла с мамічко, же ся мя не збудеш,
Я ти повідала, же плакати будеш. (Двічі)
Бо як тоді приде перша суботонька,
То ся ти покаже моя роботонька. (Двічі)
Хижу би замести, води би принести,
Постіль постелити, хижу веселити. (Двічі)
Як я ся ти, мамцю, з тої хижи виберу,
Вшитку ту веселіст за собом заберу. (Двічі)
За собом, за собом, за свойом подобом,
За червеним личком, за своїм сердечком. (Двічі)