Беру лен, беру лен, сама роса на нім,
Пішов мій миленький і я піду за ним. (Двічі)
Пішов мій миленький в далеку дорогу,
Та він мі принесе хустку тебетову. (Двічі)
Не буду лен брала, ани пристерала,
Бо мі моя мамця вечері не дала. (Двічі)
Ани обідати, ани вечеряти,
Не буду лен брати, ани пристерати. (Двічі)
Беру лен, беру лен, борозду за тижден;
Вибралам до краю, воз мене, шугаю!
Беру лен, беру лен, сама команичка,
Воз мене, шугаю, хоц я невеличка,
Хоц я невеличка, але я шумничка,
Стану коло бочка, яко фраїрочка.
Ой лене, мій лене, мій зелений лене,
Хто тя ту посіяв, най тя і вибере.
Посіяли його миленького ручки,
Я го буду брати стиха, помалючки.
Беру лен, беру лен, зимна роса на нім,
Пішов мій миленький і я піду за ним.
Бердо, бердо, бердовичко,
Як нас мало, невеличко.
Гей, гей, мало нас,
Под же, дівча, медже нас.
Бердо, бердо, бердовичко,
Як нас дуже, як велично.
Гей, гей, дуже нас,
Розийдмеся вшитки враз!
Без то жито вода тече, (Двічі)
Повідаво дівча, (Двічі)
Же мня не кце. (Двічі)
Повідаво дівча, (Двічі)
Же мня не кце. (Двічі)
Як мня не кцеш, не прошу тя. (Двічі)
Уванів вербуют, стрільці машеруют—
Звербуюся. (Двічі)
Уванів вербуют, стрільці машеруют—
Звербуюся. (Двічі)
Як на коня сідац буду, отец-мати плакац будут.
Ой мамо, ой ненько, дайте мені доню,
Бо я ся з ньов жениц буду.
Ой мамо, ой ненько, дайте мені доню,
Бо я ся з ньов жениц буду.
А як ви мі єй не дате, за шкво собі єй поставте!
Поставте єй за шкво, як буде вам тяжко,
Будете ся призерати.
Поставте єй за шкво, як буде вам тяжко,
Будете ся призерати.
Без зелене жито вода тече. (Двічі)
Піду до дівчини, свойой наймиленьшой,
Што мі рече.
Піду до дівчини, свойой наймиленьшой,
Што мі рече.
А хоц би і рекла — не боюся, (Двічі)
Гусарів вербуют, хлопці машеруют,
Звербуюся.
Гусарів вербуют, хлопці машеруют,
Звербуюся.
А я ся вербую на сивого коня. (Двічі)
Будеш банувати, будеш банувати,
Фрайречко моя.
Будеш банувати, будеш банувати,
Фрайречко моя.