Автор: admin

А наш дружба коня не ма,
Бо го осідвати не зна.

Осідвайте йому рака,
Най сой сяде, но не з кряка! (Двічі)

А вшитки дружбове, ой, ой!
Барз велики панове!

Ба, співати не знают, ой,
Бо говосу нич не мают! (Двічі)

А на Яна, на Янонька,
Горіла нам собітонька.

Як горіла, так палала,
Баба кабат стелепала!

Не могла го одопрати,
Мусіла го порубати!

А на Яна, на Янонька,
Горіла там собітонька.

А на горі два явори —
Оба зелененькі.
Лежит, лежит у шпиталю
Хвопец молоденький.
Лежит, лежит у шпиталю
Хвопец молоденький.

Лежит, лежит у шпиталю,
Буде умирати.
Просит свого камарада:
-Дайте мамі знати.
Просит свого камарада:
-Дайте мамі знати.

Мама пришва, заплакава
І поцілувала.
Синочку мій, голубочку,
Я тя не спізнава.
Синочку мій, голубочку,
Я тя не спізнава.

А як ви ня, мамко моя,
Можете спізнати.
Кед я лежу у шпиталю,
Буду умирати.
Кед я лежу у шпиталю,
Буду умирати.

Не дайте мя поховати
Жандарям, цисарям,
Лем ня дайте поховати
Моїм камарадам.
Лем ня дайте поховати
Моїм камарадам.

А мій милий пішов пречки, (Двічі)
Ей, взяв мі ключик од сердечка. (Двічі)

Не мав з того нич радости, (Двічі)
Ей, взяв мі другий от любости. (Двічі)

Мила, мила, под же до ня, (Двічі)
Ей, бо я іду сой на коня. (Двічі)

Іду собі іншом стежком, (Двічі)
Ти будеш гвариц, же брат з сестром. (Двічі)

А люляй мі, люляй, дітино од Бога,
А жеби я тебе приколисац могла.

Кеби ти мі приснув хоцкі на годину,
Мала би я тебе за добру дітину.

А люлю мі, люлю, під зелену дулю,
Дуля ся розвиє, дітину прикриє.

Колисала бим тя і гводне і вночи,
Кебим ся дождала од тебе помочи.

А люляй мі, люляй, моє мале дітя,
Підемо до гаю, наберемо квітя.

Люляй же мі,люляй, мій квітку молодий,
Як ти мі вироснеш, подаш ти мі води.