Категорія: Різне

ЗАСВІТ, МІСЯЦЬ, ВНІЧКУ

Засвіт, місяць, внічку,
Най перейду річку
Засвіт, місяць, внічку,
Най перейду річку
До дівчини на всю нічку.

Прийшов я до хати,
Стали вечеряти.
А моя миленька,
Голубка сивенька,
До вечері не сідає.

До вечері не сідає,
Дрібний листок пише.
Дрібний листок пише,
Дитятко колише,
З буйним вітром розмовляє.

Ой вітре, вітроньку,
Скажи мі правдоньку,
Чи верне мій милий,
Милий, чорнобривий,
з України додомоньку?

Ой верне він, верне,
Але задуманий,
Ой верне він, верне,
Але задуманий,
Бо він щиро закоханий.

Орисю, Орисю, я тебе не лишу, (Двічі)
Бо з тобою серце моє.

ЗАКУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА, ЗАКУВАЛА ТАЙ КУЄ

Закувала зозуленька, закувала тай кує,
Повіч же мі, зозуленько, де мій милий ночує? (Двічі)

Ой чи в дворі, чи в кляшторі, чи поїхав з панами.
Повіч же мі, зозуленько, де мій милий, коханий? (Двічі)

На лелію воду лію,а на ружу не буду,
Погнівався мі миленький, перепрошац не буду. (Двічі)

ЗАКУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА У ГАЮ

Закувала зозуленька у гаю, у гаю,
Будеш, мила, жалувати, дуже добре знаю.

Ой не буду, мій миленький, не буду, не буду,
Ти за гором, я за другом, о тобі забуду.

Ой виїхав козаченько за першиї стіжки.
За ним, за ним два післанці доганяют пішки.

Вертай, вертай, козаченьку, — вмирає матуся!
Най вмирає, най конає, я вже не вернуся.

Вертай, вертай, козаченьку, — вмирає дівчина!
Вертай, вертай, сивий коню, що ж то за причина?

Ой приїхав козаченько на нове подвір’я,
Задзвонили дівчиноньці на смутне весіля.

Ой ви, ручки білесеньки, чом ви ся зложили?
Як я їхав на війноньку, ви єще робили.

Ой ви, ніжки білесеньки, чом ви ся зложили?
Як я їхав на війноньку, ви єще ходили.

Ой ви, очка чорненькі, чом ви ся закрили?
Як я їхав на війноньку, ви ще ся дивили.

Як молоду дівчиноньку у труну зложили,
Молодому козакові хрест в руки вложили.

Як винесли дівчиноньку на довге подвір’я,
Задзвонили козакови на смутне весіля…

ЗАКУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА НАДВОРІ