Категорія: Співанки

А на горі два явори —
Оба зелененькі.
Лежит, лежит у шпиталю
Хвопец молоденький.
Лежит, лежит у шпиталю
Хвопец молоденький.

Лежит, лежит у шпиталю,
Буде умирати.
Просит свого камарада:
-Дайте мамі знати.
Просит свого камарада:
-Дайте мамі знати.

Мама пришва, заплакава
І поцілувала.
Синочку мій, голубочку,
Я тя не спізнава.
Синочку мій, голубочку,
Я тя не спізнава.

А як ви ня, мамко моя,
Можете спізнати.
Кед я лежу у шпиталю,
Буду умирати.
Кед я лежу у шпиталю,
Буду умирати.

Не дайте мя поховати
Жандарям, цисарям,
Лем ня дайте поховати
Моїм камарадам.
Лем ня дайте поховати
Моїм камарадам.

А мій милий пішов пречки, (Двічі)
Ей, взяв мі ключик од сердечка. (Двічі)

Не мав з того нич радости, (Двічі)
Ей, взяв мі другий от любости. (Двічі)

Мила, мила, под же до ня, (Двічі)
Ей, бо я іду сой на коня. (Двічі)

Іду собі іншом стежком, (Двічі)
Ти будеш гвариц, же брат з сестром. (Двічі)

А люляй мі, люляй, дітино од Бога,
А жеби я тебе приколисац могла.

Кеби ти мі приснув хоцкі на годину,
Мала би я тебе за добру дітину.

А люлю мі, люлю, під зелену дулю,
Дуля ся розвиє, дітину прикриє.

Колисала бим тя і гводне і вночи,
Кебим ся дождала од тебе помочи.

А люляй мі, люляй, моє мале дітя,
Підемо до гаю, наберемо квітя.

Люляй же мі,люляй, мій квітку молодий,
Як ти мі вироснеш, подаш ти мі води.

А кілько то було той моєй утіхи,
Щом ся находила вліті на оріхи.
Погнівалам милого, не розмовлям до нього.

Маю я милого од нас недалечко,
Такий красний, гарний, як тото яблочко.
Так си красно співат, а ще краще танцює.

Барз красно співає і красно танцює,
Ручком обіймає, личко поцілує.
Перепросив Яничок, буде ставав на рушничок.

А звідси гора, звідси другая,
Меже тими гороньками сходила зоря.

Я собі гадав, що зоря зійшла,
А то моя дівчинонька по воду ішла.

Дівчино моя, напій мі коня.
Не напою, бо ся бою, бо щем не твоя.

Як буду твоя, напою ти два
З мурованой керниченьки, з нового ведра.

А кінь воду п’є, копитами б’є,
Утікай же, моя мила, бо він тя заб’є.

Дівчино моя, сідай на коня,
Поїдемо в чисте поле до мого двора.

А в моїм дворі штири покої,
Ще й п’ятая світличенька для нас обоїх.