Дівча, дівча, я би м тя взяв,
Коло тебе шугай лежав.
Лежав, лежав, але мало,
Ой бо то било біле рано.
Вчера вечер, як я спала,
Хтоси свиснув, а я встала.
Забила м ся запитати,
Ой хто там свище коло хати?
Дівча, дівча, я би м тя взяв,
Коло тебе шугай лежав.
Лежав, лежав, але мало,
Ой бо то било біле рано.
Вчера вечер, як я спала,
Хтоси свиснув, а я встала.
Забила м ся запитати,
Ой хто там свище коло хати?
Дівча, дівча, штос думало, колис мене любувало.
Ей, гой, яворец,
Чом би я си не взяв шварне дівча на танец.
Ей, гой, яворец,
Чом би я си не взяв шварне дівча на танец.
Така била думка моя, же я буду, шугай, твоя.
Ей, гой, квіточок,
Чом би я си не взяв шварне дівча під бочок.
Ей, гой, квіточок,
Чом би я си не взяв шварне дівча під бочок.
Дівча, дівча, рушай собом,
Танцювати тяжко з тобом,
Ліпше в лісі древко рубать,
А ніж з тобом танець тримать.
Ой ти, хлопче молодий,
Не будь такий парадний.
Не просилам же би с мя брав,
Ліпше дома був би с спав.
Жалько мі тя, моя мила,
Бо ти файна дівчина.
Лем не вмієш танцювати,
Тяжко з тобом в світі жити.
Не буду тя слухати,
Іду з другим танцювати.
Ей, троїста музика,
Грай мі, грай мі аж до рана!
Дивная новина: нині Діва Сина
Породила в Вифлеємі Марія єдина. (Двічі)
Не в царській палаті, а межи бидляти,
Во пустині, во яскині, а всім треба знати. (Двічі)
Що то Діва Христа Марія Пречиста
І рождає, і питає Єго як невіста. (Двічі)
На руках тримає і Єму співає,
Всемогучим Створителем своїм називає. (Двічі)
Мовить: — Люляй, Сину, будь зо мнов без впину,
Коли Ти мя собі взяв єс за Матір єдину! (Двічі)
О необийменний, о недостиженний!
Спи ж Ти довго, рости скоро, Младенче блаженний. (Двічі)
Я в Тобі надію маю, любий Сину,
Де сам будеш, мене возьмеш, Ти мій Добродію. (Двічі)
Будемо молитись і Тебе просити,
Щобись дав нам в Твоїм царстві во вік віків жити. (Двічі)
Дивися, дівчино, де суха тополя,
Як она лист пустит, втовди будеш моя. (Двічі)
Втовди я, мій милий, втовди буду твоя,
Як на нашім столі виросте тополя. (Двічі)
Тополя виросте, набіло заквитне,
Втовди моє серце к’твойому привикне. (Двічі)
Дивися, дівчино, камін над водою,
Як тот камін сплине-возму шлюб з тобою. (Двічі)
Ти би, хлопче, хотів, щоби камін сплинув,
Як лес мя не любив, чом жес не покинув? (Двічі)
Бо тото коханя з вечора до раня,
Як сонечко зишло — коханя розишло. (Двічі)