ІШЛИ ЖЕНЦІ ЖИТО ЖАТИ

Ішли женці жито жати, (Двічі)
Тай забули серпи взяти. (Двічі)

Серпи взяли, хліб забули, (Двічі)
О, які ж то женці були. (Двічі)

Жали, жали, тай лишили, (Двічі)
Бо ся дуже потомили. (Двічі)

Якби його хлопці жали, (Двічі)
Вони б йому ради дали. (Двічі)

Ходить Сербан по обрінку (Двічі)
Тай шукає собі жінку. (Двічі)

Ой Сербане, Сербаночку, (Двічі)
Возьми мене за жіночку. (Двічі)

Як я маю тебе брати, (Двічі)
Коли в тебе лиха мати. (Двічі)

Лиха мати — вся родина, (Двічі)
А я бідний сиротина… (Двічі)

ІЗРІВНЯЙ, БОЖЕ

Ізрівняй, Боже, гори, долини рівненько,
Аби мені ся до мого нянька видненько.

Ой хоть видненько, хоть не видненько, не дбаю,
Я свого неня по голоскови спознаю.

ІЗ-ЗА ГОРОЧКИ, З-ЗА КАЛИНОЧКИ

Із-за горочки, з-за калиночки
Колядники йдуть з Україночки.
Пустилися ми в високі гори,
Ідім за грішми, та й до комори.

Та й до комори ключики бери,
Скоро розмикай, та й гроші давай.
Ой давай, давай, не затинайся,
На пусту скриню не заклинайся.

Ой хцеш, ци не хцеш — мусиш нам дати,
Без червеного не підем з хати,
Ой дайте, дайте, як мате дати,
Як нам юж дате, підеме з хати.

ІДИ, ДРУЖБО, ДО КОМОРИ

Іди, дружбо, до комори, (Двічі)
Прось родину до покори.

Як вітця, так матоньку, (Двічі)
І цілую родиноньку.

Маш родину богатую (Двічі)
Так як в полю лозиную.

Вийд, молода, з комороньки (Двічі)
І привитай бояроньки.

І свойого миленького, (Двічі)
І сядеш си коло нього.

Грайте же, музики, ризько, (Двічі)
Кланяй ся, молода, низько!

ІДЗЕМ, ІДЗЕМ, АЖ СЯ ТРЄСЕМ

Ідзем, ідзем, аж ся трєсем,
Моїй милій ціжми несем,
Жеби боса не ходила,
Жеби ножки не скаліла.
Жеби боса не ходила,
Жеби ножки не скаліла.

Недалеко верба бучка,
Не піду я за гайдучка,
Бо гайдучок дробно скаче,
Його жена горко плаче.
Бо гайдучок дробно скаче,
Його жена горко плаче.

Мадяр пиє, мадяр скаче,
За мадяром жена плаче,
Плачут дзеці, плаче жена,
Же мадяра дома нема.
Плачут дзеці, плаче жена,
Же мадяра дома нема.