лемківські пісні – Сторінка 37

ІШОВ ЖОВНІР

Ішов жовнір през ліс, през ліщину, (Двічі)
Надибав він молоду дівчину. (Двічі)

Ти, дівчино личка рум’яного, (Двічі)
Переночуй мене молодого. (Двічі)

Я бим тебе переночувала, (Двічі)
Кед би я ся зради не бояла. (Двічі)

Ти, дівчино, не бійся ничого, (Двічі)
Не зрадив я на світі никого. (Двічі)

Ани кінь мій стайні не престоїт, (Двічі)
Ани зброя клинців не поломит. (Двічі)

Спит си жовнір, спит си молоденький. (Двічі)
Пробудився-та юж день біленький. (Двічі)

Ой дівчино, яка ти зрадлива, (Двічі)
Чом ти мене рано не збудила? (Двічі)

Ой за то я тебе не збудила, (Двічі)
Бо я тебе вірні полюбила. (Двічі)

Ішов дідо бородатий
Чатину рубати. (Тричі)

Іще єм ся не оженив,
Юж мя жена биє! (Тричі)

А Боже мій милосердний,
А што то ся діє! (Тричі)

Іще єм ся не оженив,
Чом ся ти знущаєш? (Тричі)

Ой за тамтом першом женом
Серце ся мі крає… (Тричі)

Ішло дівча на воду під зелену заграду,
Пришов д’ньому пан, тай му розбив дзбан. (Двічі)

Чого плачеш, дівчатко, чого плачеш, хорошая,
За зеленим дзбанком — таляр ти дам! (Двічі)

Чого плачеш, дівчатко, чого плачеш, хорошая,
За зеленим дзбанком — штири коні дам! (Двічі)

Дівча коней не хтіло, лем за дзбаном плакало,
Мій зелений дзбан, щто мі го збив пан! (Двічі)

А не плач ти, дівчино, а не плач ти, хорошая,
За зелений дзбан- тисячу ти дам! (Двічі)

Дівча тисяч не хтіло, лем за дзбаном плакало,
Мій зелений дзбан, щто го розбив пан! (Двічі)

Чого плачеш, дівчино, чого плачеш, хорошая,
За зелений дзбан — сам ся тобі дам! (Двічі)

Дівчатко юж не плакало, лем оно ся засміяло,
За зелений дзбан — достав ся му пан! (Двічі)

Ішли кози понад лози,
Жито огризати,
Звідується син матери,
Де ма жену брати?

Показує мати сину,
Показує борзо,
Же Петрина бразувана,
Не їст хліба дармо.

Тото дівча бери, сину,
Воно справедливе,
До роботи і до танцю
Буде тобі миле.

Ішли козаки з вивозу, з вивозу,
І стали собі коло перелазую (Двічі)

А єден гварит: Темная ночка.
А другий гварит: Бистра водичка! (Двічі)

А третій гварит: Ту нам ночувати,
Прийде ту до нас Марисіна мати. (Двічі)

А Марися в недоли лежала
І заморського зіля пожадала. (Двічі)

А я ти, Марисю, зіля роздобуду,
Ой як я твоїм приятелем буду. (Двічі)

Почав козачок то зіля копати,
Почала над ним зозуля кукати. (Двічі)

Іде козачок додому зо зільом,
А Марися до шлюбу з весільом. (Двічі)

Вирвав козачок острий меч з-під бочка,
Зорвав Марисі головоньку з плеча! (Двічі)

А на ж ти, Марисю, заморського зіля,
Жебис не справляла без мене весіля! (Двічі)