За гором-кряк, під гором-пняк, (Двічі)
Серед води-рибонька, а в тім селі-дівонька,
Котрій я рад. (Двічі)
Дівча моє, серце моє, (Двічі)
Почекай мя до яри, аж заквитнут фіяли —
Будеш моя. (Двічі)
А Орися не чекала, (Двічі)
Фіяли розвивала, заквитнути не дала
До Михала. (Двічі)
А ци я фрас, же мя не знаш, (Двічі)
Я за свої дукати знайду собі не таку,
Яка ти єс. (Двічі)
За горком, за горком, але бо не за том.
Пасе ся когутик з курочком чубатом. (Двічі)
За Дунай, за Дунай, за ту тиху воду,
Мам я там фраїрку, як ту ягоду. (Двічі)
Прид, милий, прид, милий, але мі не одкаж,
Бо моє серденько засмучене єст зас. (Двічі)
За горами, за лісами лучка зелена.
Проходиться по ній мила, чорни очка ма.
Чорни очка ма, смутно на ня попатря,
Личко ся їй зруменіло, як ружа червена.
Чорни очка ма, смутно на ня попатря,
Личко ся їй зруменіло, як ружа червена.
Посіяв я яре жито — жав го не буду.
Полюбив я шварне дівча — брав го не буду.
Посіяти-не жати, полюбити-не взяти,
За фалечне любуваня Пан Біг заплатит!
Посіяти-не жати, полюбити-не взяти,
За фалечне любуваня Пан Біг заплатит!
За горами, за лісами
Танцювала Марияна з гусарами. (Двічі)
Вишли по ню отец і мац:
Мариянно, шварна панно, под додом спац! (Двічі)
Я не піду — идте сами,
Бо я буду танцювати з гусарами. (Двічі)
А в гусарів чорни очи,
Буду з ними танцювати до півночи. (Двічі)
Од півночи аж до рана
Зареклася Мариянна танцюваня… (Двічі)
За високу гору сонечко заходит,
Научився до нас єден млодий сокол ходиц.
Соколе, соколе, не ходь ти до мене —
Я дівчина молоденька і боюся тебе.
Дівчино, дівчино , не бійся ти мене —
Сокол нині-завтра піде і не зрадит тебе.
Не минуло тому і дев’ят місяців,
А в дівчини в колисочці малий сокол плаче.
А сокол той більше так і не вернувся,
Бодай єму темний гробик скоро отворився!