Blog

МАМ Я КОСУ ОД ТАМТОГО РОЧКУ

Мам я косу од тамтого рочку, (Двічі)
Моя коса добрі косит по самім горбочку.

Мам я косу, мам я косу добру, (Двічі)
Моя коса добрі косит команічку дробну.

Мам я граблі без єдного зубця, (Двічі)
Але я їх добрі продам, бо мам на них купця.

Мам я граблі з шиткима зубцями, (Двічі)
Буду нима сіно грабав тай медже горбами.

МАМ КОНИКА ШАРҐУ

Мам коника шарґу і фраїрку гарду,
Добрий коник шарґа і фраїрка гарда. (Двічі)

Конику сивавий, вивезь мя з мурави,
Як мя не вивезеш — стрілю ти до глави. (Двічі)

Коничок сивавий вивюз го з мурави,
Чекай мене, дівча, для милой розмови. (Двічі)

Козак приїжджає, дівчину питає,
Чи вона його вірні, вірненько кохає. (Двічі)

МАЛИ ДІТИ МАТІР

Мали діти матір, (Двічі)
То била мачоха. (Двічі)

Вивела їх она (Двічі)
Стерню оганяти. (Двічі)

Діточки поснули, (Двічі)
Стерню не огнали. (Двічі)

Взяла она собі (Двічі)
Два прути тернови. (Двічі)

Так она їх била, (Двічі)
Прути поламала! (Двічі)

Пішли они, пішли (Двічі)
На свой мами гробик. (Двічі)

Ой а хто то там, хто (Двічі)
По мой гробі ходит? (Двічі)

Ой ми, матусю, ми, (Двічі)
Пусте нас ку собі! (Двічі)

А идте ви, идте (Двічі)
До свой мачошиці (Двічі)

Най вам їсти дає (Двічі)
І приодіває. (Двічі)

Як она нас миє, (Двічі)
Поза карк нас биє, (Двічі)

Як она нас чеше, (Двічі)
З голови кров тече. (Двічі)

Своїм дитяточкам (Двічі)
Шнурочки купує. (Двічі)

А нам, сирітонькам, (Двічі)
Ниточки жалує. (Двічі)

Своїм дитятонькам (Двічі)
Калачики пече. (Двічі)

А нам, сирітонькам, (Двічі)
З отрубів загнете. (Двічі)

Зіслав Пан-Біг, зіслав (Двічі)
Двох шатанів з пекла. (Двічі)

Взяли мачошицю, (Двічі)
Пішли з ньом до пекла. (Двічі)

Кеби я ся могла (Двічі)
На сей світ достати, (Двічі)

Знала би я, знала, (Двічі)
Як сиротам платиц. (Двічі)

ОСИП “БОКСЕР” ХОМА: МОРЯК, ЧЕМПІОН З БОКСУЮ, ЯКИЙ СТАВ КОМАНДИРОМ УПА

“Я бачив Південний Хрест, знаю, як “за Уралом сонце сходить” і як виглядають тропічні джунглі, а все-таки не можу забути рідної Бистриці”. Він 24 рази перетнув Атлантику. У Нью-Йорку його тренував сам Бенні Леонард. А потім він пішов у повстанці.

В Українській повстанській армії воювало чимало стрільців, біографії яких достойні сценарію голлівудських блокбастерів. Саме звичайні повстанці були творцями бойової слави УПА. Їхнє геройство, харизматичність та часто непересічність спонукають нас задумуватися над минулим, а часто й дивуватися. Одним із таких був повстанець Осип Хома – “Боксер”.

Він народився у Відні в 1917 р., потім родина переїхала до Станіславова (тепер – Івано-Франківськ). Осип змалку мав схильність до пригод та пізнання світу: “Я завжди мріяв про широкий світ, – згадував він, – Бистриця – річка рвучка, але не широка, і мені не раз бажалось прямо втекти у світ і піти на “широку дорогу”. Впертий і непосидющий Осип зрештою так і зробив.

 

МАЛАМ Я ФРАЇРА ФУЯРОША

Малам я фраїра фуяроша,
Што робив фуярки до вароша.
На фуярце ду-ду, ду-ду,
Малам я фраїра, юж не буду.

Біла ружа преквитала насиняво,
А они мя шварну дівку потішали.
Най понехат, най прібує.
За малий, кроткий час побанує.