ЗАСИЯЛО СРІБЛО-ЗЛОТО ДООКОЛА

Засияло срібло-злото доокола, доокола,
Поклонися молодая до стола, до стола

Ой до стола, до порога низенько, низенько
Буде тобі тяжко-важко на твоїм серденьку.

А як приде пан молодий з дружбою, з дружбою
Возьме тебе за рученьку з собою, з собою.

Возьме тебе за рученьку в Божий храм, в Божий храм
Там ти будеш присягати образам, образам.

Там ти будеш присягати навіки, навіки
Покотяться густо слези, як ріки, як ріки.

ЗАСВІТ, МІСЯЦЬ, ВНІЧКУ

Засвіт, місяць, внічку,
Най перейду річку
Засвіт, місяць, внічку,
Най перейду річку
До дівчини на всю нічку.

Прийшов я до хати,
Стали вечеряти.
А моя миленька,
Голубка сивенька,
До вечері не сідає.

До вечері не сідає,
Дрібний листок пише.
Дрібний листок пише,
Дитятко колише,
З буйним вітром розмовляє.

Ой вітре, вітроньку,
Скажи мі правдоньку,
Чи верне мій милий,
Милий, чорнобривий,
з України додомоньку?

Ой верне він, верне,
Але задуманий,
Ой верне він, верне,
Але задуманий,
Бо він щиро закоханий.

Орисю, Орисю, я тебе не лишу, (Двічі)
Бо з тобою серце моє.

ЗАКУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА, ЗАКУВАЛА ТАЙ КУЄ

Закувала зозуленька, закувала тай кує,
Повіч же мі, зозуленько, де мій милий ночує? (Двічі)

Ой чи в дворі, чи в кляшторі, чи поїхав з панами.
Повіч же мі, зозуленько, де мій милий, коханий? (Двічі)

На лелію воду лію,а на ружу не буду,
Погнівався мі миленький, перепрошац не буду. (Двічі)

ЗАКУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА У ГАЮ

Закувала зозуленька у гаю, у гаю,
Будеш, мила, жалувати, дуже добре знаю.

Ой не буду, мій миленький, не буду, не буду,
Ти за гором, я за другом, о тобі забуду.

Ой виїхав козаченько за першиї стіжки.
За ним, за ним два післанці доганяют пішки.

Вертай, вертай, козаченьку, — вмирає матуся!
Най вмирає, най конає, я вже не вернуся.

Вертай, вертай, козаченьку, — вмирає дівчина!
Вертай, вертай, сивий коню, що ж то за причина?

Ой приїхав козаченько на нове подвір’я,
Задзвонили дівчиноньці на смутне весіля.

Ой ви, ручки білесеньки, чом ви ся зложили?
Як я їхав на війноньку, ви єще робили.

Ой ви, ніжки білесеньки, чом ви ся зложили?
Як я їхав на війноньку, ви єще ходили.

Ой ви, очка чорненькі, чом ви ся закрили?
Як я їхав на війноньку, ви ще ся дивили.

Як молоду дівчиноньку у труну зложили,
Молодому козакові хрест в руки вложили.

Як винесли дівчиноньку на довге подвір’я,
Задзвонили козакови на смутне весіля…