26 квітня 2012 року в Палаці мистецтв у Львові відбудеться прем’єрний показ фільму «Вогонь і зброя» (Канада, 2009).
Категорія: Різне
У Львові згадуватимуть отця доктора Дмитра Блажейовського – 23 квітня
23 квітня 2012 року у Львові відбудуться заходи в першу річницю смерті митця, історика Церкви та громадського діяча отця доктора Дмитра БЛАЖЕЙОВСЬКОГО (1910-2011). Людина, яка присвятила усе своє життя Богу та протягом усього життя займалась вишивкою ікон (познайомитись з якими можна у Львові в Музеї вишитої ікони та образів за адресою просп. В’ячеслава Чорновола, 2… Читати далі У Львові згадуватимуть отця доктора Дмитра Блажейовського – 23 квітня
Дерев’яні церкви Карпатського регіону очікують на вердикт ЮНЕСКО
У Львові визначна подія – клопітка робота українців і поляків над проектом присвоєння дерев’яним церквам Карпатського регіону статусу пам’яток світового значення на завершальному етапі. Чекають лише на вердикт ЮНЕСКО.
Виставка, на якій представлено опис і перелік церков, що претендують на особливий статус у списку спадщини ЮНЕСКО, має назву «Феномен дерев’яної церкви». Її відкрито у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові.
Директор музею Ігор Кожан на відкритті привітав учасників цього проекту із колосальним об’ємом проробленої роботи.
Присутні на заході священики просили звернути особливу увагу на те, що люди, маючи менше засобів та знань, ніж сучасники, творили прекрасні споруди, що по сьогодні вражають своєю довершеністю. Про це говорив єпископ Венедикт (Алексійчук). Митрополит Макарій (Малетич) зазначив, що церквам сотні років і вони дуже намолені, а це, окрім їх мистецької значущості, додає небувалого духовного звучання. Розповів, що був здивований, коли дізнався, що парафіяни не надто поспішають давати пожертви на збереження таких пам’яток, бо вважають, нібито фундатором бути більш почесно. Каже, треба розповідати по церквах, що збереження старих храмів – це рівнозначно, як не більш важливо, ніж фундаторство.
Особливості перепису населення в Росії та Польщі
Росія та Польща погодилися на здрібніння національних меншин, сподіваючись на їх швидшу асиміляцію.
З 14 по 25 жовтня в Росії пройшов перепис населення, другий після розпаду СРСР. Попередній проводили 2002 року. Часовий відрізок всього у 8 років між переписами – порівняно невеликий; зазвичай переписи проводять раз на десятиліття. Цікаво, що, оголошений заздалегідь, минулого року перепис уже було відклали «до кращих часів» у зв’язку зі світовою кризою, однак пізніше, зваживши на вже витрачені на підготовку кошти, було все ж вирішено провести його у намічений строк. Невипадково. Кремлю треба показати, що нова історична спільність – “россияне” – твориться незалежно від демографічних тенденцій. Подрібнюючи народи на менші та ще менші, влада ще раз доводить своїм співгромадяннам нібито незаперечну тезу: Росія – це окрема цивілізація, а росіяни, попри різноманіття походження – один великий світ. Як американці.
Позірність вибору
Чи не найбільшу увагу суспільства привертають ті питання перепису, що стосуються національності. І не тільки тому, що перепис у сучасній Росії є єдиною можливістю дізнатися про етнічну картину країни. Справді, з російських паспортів, як і з українських, графа «національність» зникла. Проте один документ, у якому її збережено, у Росії все ж лишився – це свідоцтво про народження, де вказується як громадянство, так і національність батьків новонародженої дитини (в Україні в такому документі раніше також вказували національність батьків, проте зараз цю графу замінили на «громадянство»). При цьому, як стверджує експерт відділу ЗАГС одного з сільських поселень Краснодарського краю, національність вказується «виключно за бажанням батьків і з їх слів». У Росії зараз кожен має право задекларувати яку завгодно національність (в СРСР громадянин, одержуючи паспорт, міг вибирати національність лише одного з батьків). Саме ця начебто демократичність свідомого вибору національності громадянином і стала приводом для посиленої уваги до даного питання.
II Лемківська Ватра на Полтавщині – 1 травня 2012
1 травня 2012 року в селі Лютенські Будища, що за 7 км від смт. Зіньків, відбудеться II Лемківська Ватра на Полтавщині. В Зіньківський район Полтавської області було депортовано 50 сімей лемків, їх розселили в селах: Горобії, Малі Будища, Шилівка. Але буквально через рік їх стало на половину менше, люди тікали на Захід з надією… Читати далі II Лемківська Ватра на Полтавщині – 1 травня 2012