лемківські пісні – Сторінка 12

Не буду, не буду дрібний овес косив,
Піду до Сяночка, піду до Сяночка, буду шаблю носив. (Двічі)

Як єм шов до війська, музичка мі грала.
Люде ся дивили, люде ся дивили, а мила плакала. (Двічі)

В Сяноці на ринку світится ліхтарня,
Сімнадцятий нумер, сімнадцятий нумер — то моя касарня. (Двічі)

Бодай та касарня била ся запала!
Не єдна мамуся, не єдна мамуся за сином плакала… (Двічі)

Опрацював Іван Майчик, село Одрехова

Антологія лемківської пісні /Упор

НЕ БИЙ МЕНЕ, МУЖУ, ВНОЧИ

Не бий мене, мужу, вночи, (Тричі)
Бо мі виб’єш кари очи.

Прийде, мужу, біла днина (Тричі)
Повідж, мужу, штом ти винна?

А як добре поміркуєш, (Тричі)
То мі шиткой подаруєш.

Не биво то, як то гвони,
Биви ябка на ябвони.
Биви сладки, биви квасни,
А в Розділю дівки красни.

Биви сладки, биви квасни,
А в Розділю дівки красни.

Красни, красни, краснисіцькі,
Мають ґамбці солодзіцькі.
Як єм єдну поцілував,
Сім раз єм ся облизував.

Як єм єдну поцілував,
Сім раз єм ся облизував.

Наштос, дівча, зьвяндало,
Же мя будеш кохало,

А як прийшло до того —
Полюбилос другого.

Нич то, моя мила, нич,
Же я мушу вояк биц,

Бо то вшитко про тебе,
Же я ходив до тебе.