ЗАШУМІЛА ЛІЩИНА

Зашуміла ліщина, ліщина,
Затужила дівчина, дівчина,
Бо єй милий понехав, понехав
Іншу собі пошукав, пошукав.

Моя мила премила, премила
Пораю ти фраїра, фраїра.
Пораю ти кого хцеш, кого хцеш,
Бо ти моя не будеш, не будеш.

Моя мила премила, премила,
Що ти будеш робила, робила.
З ким ти до шлюбу підеш, ба підеш,
Бо ти моя не будеш, не будеш.

ЗАСПІВАЙ, КОГУТКУ

Заспівай, когутку, на вербовім прутку,
Бо моє серденько в барз великім смутку. (Двічі)

Я бим си співала, кобим голос мала,
Аж би мі ся тота гора роздягала. (Двічі)

Співаю, співаю, голосу не маю,
Бо го потратила по зеленім гаю. (Двічі)

Заспівай, пташечку, в зеленім вершечку,
Дост я ся наспівав, як ся лист розвивав. (Двічі)

ЗАСИЯЛО СРІБЛО-ЗЛОТО ДООКОЛА

Засияло срібло-злото доокола, доокола,
Поклонися молодая до стола, до стола

Ой до стола, до порога низенько, низенько
Буде тобі тяжко-важко на твоїм серденьку.

А як приде пан молодий з дружбою, з дружбою
Возьме тебе за рученьку з собою, з собою.

Возьме тебе за рученьку в Божий храм, в Божий храм
Там ти будеш присягати образам, образам.

Там ти будеш присягати навіки, навіки
Покотяться густо слези, як ріки, як ріки.

ЗАСВІТ, МІСЯЦЬ, ВНІЧКУ

Засвіт, місяць, внічку,
Най перейду річку
Засвіт, місяць, внічку,
Най перейду річку
До дівчини на всю нічку.

Прийшов я до хати,
Стали вечеряти.
А моя миленька,
Голубка сивенька,
До вечері не сідає.

До вечері не сідає,
Дрібний листок пише.
Дрібний листок пише,
Дитятко колише,
З буйним вітром розмовляє.

Ой вітре, вітроньку,
Скажи мі правдоньку,
Чи верне мій милий,
Милий, чорнобривий,
з України додомоньку?

Ой верне він, верне,
Але задуманий,
Ой верне він, верне,
Але задуманий,
Бо він щиро закоханий.

Орисю, Орисю, я тебе не лишу, (Двічі)
Бо з тобою серце моє.