Жаль мі, жаль мі, же не мам пінязи.
Жаль мі, жаль мі молодих літ.
Даст пан Біг здоровля, хлопец си заробит
За рік, за два, за кілька літ.
Даст пан Біг здоровля, хлопец си заробит
За рік, за два, за кілька літ.
Жаль мі, жаль мі, жем ся не оженив.
Жаль мі, жаль мі молодих літ.
Даст пан Біг осени, хлопец ся оженит
За рік, за два, за кілька літ.
Даст пан Біг осени, хлопец ся оженит
За рік, за два, за кілька літ.
Жалуєш ти, моя мила, же я п’ю, (Двічі)
Гірше будеш жалувати, (Двічі)
Як я гмру!
Як я буду на лавочці лежати, (Двічі)
Ти мя будеш правом ручком (Двічі)
Двигати.
Стань же, милий, стань же, милий, стань же, стань, (Двічі)
Принесу ти, мій миленький (Двічі)
Вина дзбан.
А хоц бис мі і принесла ладану, (Двічі)
То юж, я ти, моя мила,(Двічі)
Не стану.
Єдна гора, дві гори, мої гори зелени.
А хто ж буде обнимав (Двічі)
Моє личко червене?
А хто ж буде обнимав (Двічі)
Моє личко червене?
А хто ж буде там орав моє поле широке?
Орав все го шугайко, (Двічі)
Але юж го не буде.
Орав все го шугайко, (Двічі)
Але юж го не буде.
Кличе мене мати зас, же мі юж місце даст
Коло мойой церковці (Двічі)
При зеленім потоці.
Коло мойой церковці (Двічі)
При зеленім потоці.
Там мій цвинтар широкий. (Двічі)
По мі будут доптати, (Двічі)
А гушлі будут грати,
По мі будут доптати, (Двічі)
А гушлі будут грати,
Гушлі будут мі грати, (Двічі)
А я буду все спати, (Двічі)
Там, де няньо і мати.
А я буду все спати, (Двічі)
Там, де няньо і мати.
Ей, як мі коса косит,
Ей, аж ня в бочку болит,
Ей, піду до дівчини, ей, то ся мі загоїт.
Ей, косила би ся тота отавочка,
Ей, жеби мі грабала
Ей, моя фраїрочка!
Ей, я старий, я старий,
Та моя брода сива.
Ей, котра за мя піде,
Та буде щаслива!
Ей, я старий схочу встати,
А молода сой поспати.
Ей, а хто хто нам буде
Та газдівку тримати?
Ей, та я рано встану,
Та вшитко ї зрихтую,
А якби завинила —
Я ї подарую.