Позначка: лемківські пісні

КОПАВ, КОПАВ КЕРНИЧЕНЬКУ

Копав, копав керниченьку,
Викопав я дві,
Любив, любив дівчиноньку,
Людям — не собі.
Ой жаль, жаль серцю буде,
Возмут єї люде — моя не буде!

А вже з тої керниченьки
Орли воду п’ют.
А вже мою дівчиноньку
До шлюбу ведут!
Ой жаль, жаль серцю буде,
Возмут єї люде — моя не буде!

Один веде за рученьку,
Другий — за рукав.
А я стою, сльози лию —
Любив та не взяв.
Ой жаль, жаль серцю буде,
Возмут єї люде — моя не буде!

КОНЯРЕ, КОНЯРЕ

Коняре, коняре, раз, де сте коня пасли, два,
Де сте коня пасли, шум-три-я-ра?
Ци сте го не нашли, ю-ха-ха-ха?

Не нашли, не нашли, раз, але го найдеме, два,
В неділеньку рано, шум-три-я-ра,
Ту го приженеме, ю-ха -ха -ха!

Шуміла ліщина, раз, як ся розвивала, два,
Плакала дівчина, шум-три-я-ра,
Як ся видавала, ю-ха-ха-ха!

Не шум ти, ліщино, раз, і не розвивайся, два,
Не плач ти, дівчино, шум-три-я-ра,
І не видавайся, ю-ха-ха-ха!

КОМАНЕЦЬКЕ СЕЛО НАБІЛО БІЛЕНО

Команецьке село набіло білено,
Хто до нього прийде, (Двічі)
Каждому весело.
Хто до нього прийде, (Двічі)
Каждому весело.

Бодай ся запало под коничком багно,
Што я ся находив (Двічі)
До дівчатя дармо.
Што я ся находив (Двічі)
До дівчатя дармо.

Янічку рапавий, кадий тя лапали?
Попід густи сливки, (Двічі)
Про парадни дівки.
Попід густи сливки, (Двічі)
Про парадни дівки.

КОЛО НАШОЙ ХИЖИ

Коло нашой хижи дрожка виходжена, дрожка виходжена
Чого моя мила, моя наймиленьша така засмучена?

Чи она ся журит, же єй милий не хце, же єй милий не хце
Чи она ся журит, же єй отец не б’є, же єй отец не б’є.

В тоту неділеньку милий ту мі прийде, милий ту мі прийде
В тоту неділеньку отец зятя прийме, отец зятя прийме.

КОЛО НАШОЙ БИСТРОЙ ВОДИ

Коло нашой бистрой води пєкна заграда,
Проходится по ній дівча, сиви очка ма. (Двічі)

Уберется на каждий ден, як на неділю,
Пише листи до милого кажду годину. (Двічі)

А він ї так одписує, же він єй не хце,
Же він собі полюбує дівча шварніше. (Двічі)

Сіла собі за столичок, шати вишиват,
Милий ходит попід вигляд, она умліват. (Двічі)

Не умлівай, драга душо, можеш моя биц,
Як зозуля на Новий рік три раз закукат. (Двічі)

А ид же ти, фалечнику, идий собі преч,
Бо зозуля на Новий рік нигда не кукат! (Двічі)