З 1918 року Лемківщина знов увійшла до складу Польщі, і навчання перейшло на польську мову. Українських учителів позбавляли роботи, відправляючи їх в глибину Польщі.
КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ (1900-1985)
Географ, демограф, енциклопедист, організатор української науки. Дослідник і популяризатор географії, українського етносу на теренах України та поза ними. Обґрунтував концепцію відродження національної держави в її етнічних межах. З його ім’ям пов’язані підготовка та вихід у світ „Енциклопедії українознавства” та англомовної „Енциклопедії України”. Голова Наукового товариства імені Шевченка в Європі (1952-85).
Народився Володимир Кубійович у с. Матіїв на Лемківщині. Початкову освіту здобув у народній школі та Цісарсько-королівській гімназії, де 1918р. склав іспит на зрілість. Закінчив філософський факультет Ягелонського університету у Кракові, у 1928-39 рр. працював доцентом географії цього університету.Займався вивченням українських етнічних земель у складі Польщі, Чехо-Словаччини та Румунії. З 1931 року — дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка, голова його географічної секції. Як видатний географ брав участь у міжнародних наукових конгресах у Празі (1932), Варшаві (1934) і Болгарії (1936), де виступав з доповідями. У своїх дослідженнях польсько-українських окраїн Кубійович послідовно обстоював українські геополітичні інтереси і провадив наукову дискусію з польськими вченими, яких звинувачував в умисному підробленні статистичних даних в дослідженнях, за що в 1939 був позбавлений кафедри в Ягеллонському університеті.