ОСИП “БОКСЕР” ХОМА: МОРЯК, ЧЕМПІОН З БОКСУЮ, ЯКИЙ СТАВ КОМАНДИРОМ УПА

“Я бачив Південний Хрест, знаю, як “за Уралом сонце сходить” і як виглядають тропічні джунглі, а все-таки не можу забути рідної Бистриці”. Він 24 рази перетнув Атлантику. У Нью-Йорку його тренував сам Бенні Леонард. А потім він пішов у повстанці.

В Українській повстанській армії воювало чимало стрільців, біографії яких достойні сценарію голлівудських блокбастерів. Саме звичайні повстанці були творцями бойової слави УПА. Їхнє геройство, харизматичність та часто непересічність спонукають нас задумуватися над минулим, а часто й дивуватися. Одним із таких був повстанець Осип Хома – “Боксер”.

Він народився у Відні в 1917 р., потім родина переїхала до Станіславова (тепер – Івано-Франківськ). Осип змалку мав схильність до пригод та пізнання світу: “Я завжди мріяв про широкий світ, – згадував він, – Бистриця – річка рвучка, але не широка, і мені не раз бажалось прямо втекти у світ і піти на “широку дорогу”. Впертий і непосидющий Осип зрештою так і зробив.

 

МАЛАМ Я ФРАЇРА ФУЯРОША

Малам я фраїра фуяроша,
Што робив фуярки до вароша.
На фуярце ду-ду, ду-ду,
Малам я фраїра, юж не буду.

Біла ружа преквитала насиняво,
А они мя шварну дівку потішали.
Най понехат, най прібує.
За малий, кроткий час побанує.

МАЛАМ СОЙ МИЛОГО ФУЯРОША

Малам сой милого фуяроша,
Што робив фуярки до вароша.
На фуярце ду-ду, ду-ду,
Малам я милого, юж не буду.
На фуярце ду-ду, ду-ду,
Малам я милого, юж не буду.

Малам сой милого годинаря,
Што робив годинки для цісаря.
Як зачала година биц,
Малам сой милого, юж не мам нич.
Як зачала година биц,
Малам сой милого, юж не мам нич.

Малам сой милого коминаря,
Скочив мі з коника до Дуная,
Лапайте го, тримайте го,
Знайдете драпачку ведле него!
Лапайте го, тримайте го,
Знайдете драпачку ведле него!

МАЛА Я ФРАЇРА ГОДИНАРЯ

Мала я фраїра годинаря,
Што робив годинки для цісаря.
Як зачала година биц,
Мала я фраїра, юж не мам нич.
Як зачала година биц,
Мала я фраїра, юж не мам нич.

Мала я фраїра гребеняра,
Што робив гребені для цісаря.
Тоти гребені добрі чешут,
Висівски парібки вшитки брешут.
Тоти гребені добрі чешут,
Висівски парібки вшитки брешут.

МАЛА МАТИ СИНА, ТАЙ ГО ОЖЕНИЛА

Мала мати сина,
Тай го оженила,
Гей, молоду невістку (Двічі)
Дуже не любила.

Виправила сина
В далеку дорогу,
Гей, молоду невістку (Двічі)
До поля, до льону.

Як вибереш льону,
То прийдеш додому.
Як не вибереш льону, (Двічі)
Не прийдеш додому.

Брала она, брала,
В поли ночувала.
Гей, і на своїм поли (Двічі)
Топольом зостала.

Приїхав синочок
З далекой дороги
І питається неньки: (Двічі)
Де моя миленька?

Возми ти, синочку,
Остру сокирочку,
Ид вирубай тополю, (Двічі)
Што на нашім полю.

Зарубав він єй раз —
Она не почула,
Гей, зарубав другий раз, (Двічі)
Она прогварила:

Не рубай ня, мужу,
Не рубай ня дуже,
Гей, бо я не тополя, (Двічі)
Лише твоя доля.

Бодай твоїй мамі
Так легко сконати,
Гей, што нас молоденьких (Двічі)
З пари розганяти.