Позначка: акція Вісла

ЯВОЖНО – ТРАГІЧНИЙ СИМВОЛ АКЦІЇ «Вісла»

Наприкінці «У рамках репресивної акції щодо української людності вирішено: 1. В скорому темпі переселити українців та змішані сім’ї на повернуті терени (…), не створюючи компактних скупчень і не ближче 100 км від кордону. 2. Виселенську акцію погодити з урядами Радянського Союзу і Чехословаччини», – такими лаконічними словами записано в протоколі із засідання Політбюро Польської робітничої партії від 29 березня 1947 р. рішення про негайне проведення акції «Вісла». Рішення про трагедію майже двохсот тисяч українців, які уникнули брутальної депортації в УРСР. Найвищий орган комуністів у Польщі вирішив переселити з етнічних земель усі гілки українського народу на західні і північні землі Польщі. Полонізація стала остаточною ціллю національної політики польських властей. Не такої сподівалися заплати лемки від Владислава Гомулки, якого переховували перед нацистами в 1942 р. Ось комуністична вдячність!

 

РЕПЕДЬ

 Репедь – село у Сяніцькому повіті на північ від с. Команча на сході Лемківщини. Розташувалося село в місці зустрічі невеличкої річки Репедки з р. Ославиця.   Походження назви Запропоновано два варіанти виникнення назви села. М.Крупа припускає, що топонім міг утворитися від слова «ріпа» (польською «rżepa», назва села «Rżepied»). За версією польських вчених назва Репедь походить… Читати далі РЕПЕДЬ

ПЕРЕСЕЛЕНСЬКА ОПЕРАЦІЯ «ВІСЛА»

Друга світова війна була трагічною сторінкою в історії Європи. Під час воєнних дій, в концтаборах, екзекуціях, виселеннях та пацифікаціях загинуло близько 55 мльйонів людей. Державні кордони набули нових кшталтів. Війна спричинила чимало кривавих та жорстокиж міжнаціональних конфліктів. На жаль, не обминули вони два сусідні народи – польський та український.

Нова дійсність

Коли збройні сили польського підпілля Армія Крайова боролася з загонами Української Повстанської Армії (УПА) на території західної України – хто інший вирішував долю обох народів, визначав кордони. Перші рішення, в територіальних питаннях прийняли учасники тегеранської конференції, яка проходила на зламі листопада грудня 1943 р. На згаданій конференції було вирішено, що ,,серцевина польської держави повинна знаходитись між т. зв. ,,лінією Керзона та лінією ріки Одра з врахуванням у складі польської держави Східної Пруссі. Внаслідок пересунення фронту зі сходу на захід радянська влада приступила до діла. Девятого вересня 1944 р. підписано договір про обмін населення між комуністичною Польщею а Українською Соціалістичною Радянською Республікою (УРСР). У своїй книжці Історія України ХХ ст. польський історик Тадеуш Анджей Ольшанський писав: ,,На території УРСР залишилося 850 тис. поляків, в численних скупченнях, які прагнули якнайскоріше залишити Креси (західні окраїни України), натомість на території Польщі 650 – 700 тис. українців, які заселяли українську етнографічну територію від околиць Влодави по долини Попрад”. Взаємний обмін населення розпочався під кінець 1944 р. і тривав до осені 1946 р. У своїй доповіді Перебіх та наслідки операції ,,Вісла” Лешек Волосюк ствердив, що ,,на Україну переселено близько 500 тис. українців”.

АКЦІЯ „ВІСЛА” 28 квітня – 28 липня 1947 року

1947 р. понад 140 тис. польських громадян української національності було насильно депортовано з південно-східної Польщі. Переміщено їх на т.зв. Західні землі.

Офіційно депортація пояснювалася потребою ліквідації запілля Української Повстанської Армії. Вирішальним аргументом стала смерть ген. К. Свєрчевського в засідці влаштованій підрозділом УПА 28.03.1947 р. біля Яблінок. Наступного дня Політбюро ЦК ПРП вирішили «швидкими темпами переселити українців та мішані сім’ї на повернені землі (…), не створюючи компактних груп та не ближче 100 кілометрів від кордону”. Однак ішлося тільки про претекст: депортації почалася ще в І пол. 1946 р.

ЛЕМКІВЩИНА: ІСТОРІЯ

Лемківщина (лем. Лемковина, пол. Łemkowszczyzna) – історичнно етнічна територія України розташована в Карпатах між ріками Сян і Попрад на сході (межі сучасної Польщі) та на північний захід від річки Уж на Закарпатті до річки Попрад у Словаччині, на якій здавна проживала етнографічна група українців – лемки.

Загальна площа близько 3,500 км2.

Далекі предки лемків (lemko, rusyn, lemkos, lemky) – це древнє східно-слов’янське плем’я, що їхні дослідники переважно називають білими хорватами. Вже в VІ-VІІ ст.ст. вони проживали по обох схилах західних Карпат. Назва “білі ” у той час означало “західні”. Кольорами: білий – захід, чорний – північ, червоний – південь, давні народи визначали сторони світу. Назва “хорвати” (горвати) означала, що саме ця група слов’ян оселилася в горах. Про білих хорватів згадує давньоруський літописець Нестор у своїй “Повісті врємєнних лєт”. Більша частина білих хорватів потім мігрувала на південь і оселилася на території сучасноїї Хорватії.