Автор: admin

А БОЖЕ МІЙ, БОЖЕ

А Боже мій, Боже, Боже мій найвищий. (Двічі)
Ци моя мамуся (Двічі)
Зраз о мі помислит?

Помислит, помислит, бо мя виховала. (Двічі)
На шіснацят рочів (Двічі)
Г чужий край післала.

Виховалисте мя, як єдну ягоду, (Двічі)
Тепер сте ня дали (Двічі)
За глибоку воду,

За глибоку воду, за шире море (Двічі)
А тепер плачете, (Двічі)
Де там дитя моє.

Не плачте, мамусю, бо я в Гамерици, (Двічі)
Бо я тяжко роблю (Двічі)
В смердячій фабрици.

Я машини пущу — нитки ся торгают, (Двічі)
А мене, мамусю, (Двічі)
Слези заливают.

Проводилисте мя аж єдну годину, (Двічі)
Там я ся жегнава (Двічі)
Зо свойом родином.

Там я ся жегнава з батьками, сестрами, (Двічі)
Родинонько моя, (Двічі)
Зостаньте мі здрави.

Зостаньте мі здрови, юж ня не гвидите (Двічі)
І мого голосу (Двічі)
Юж не почуєте…

А В НЕДІЛЮ РАНО ЛЮЛЬКА СЯ КУРИЛА

А в неділю рано люлька ся курила,
Впала мені на каменик та й ся люлька збила.

Там молода дівчинонька горці продавала,
Она мені, она мені люльку вторгувала.

Я си люльку закурив, пішов на зальоти,
А якийсь скурвий син підпер мі вороти.

А я собі сюдру-сюдру помежи городи,
Заплутався в гарбузиння та й наробив шкоди.

А В МИСЦОВІЙ ЧОРНЯ РОЛЯ

А в Мисцовій чорня роля,
Я єй орав не буду.
А в Мисцовій чорня роля,
Я єй орав не буду.
Повідат мі моя фраїречка,
Же на войну поїду.
Повідат мі моя фраїречка,
Же на войну поїду.

Тот перстеник, штос мі дала,
Я го носив не буду.
Тот перстеник, штос мі дала,
Я го носив не буду.
Шмарю я го посеред Дунаю,
Сам на войну поїду.
Шмарю я го посеред Дунаю,
Сам на войну поїду.

Ту хустину, штос мі дала,
Я з ней давно феци мав.
Ту хустину, штос мі дала,
Я з ней давно феци мав.
Жебис собі, Ганю, не думала,
Же я тебе в серцю мам.
Жебис собі, Ганю, не думала,
Же я тебе в серцю мам.

Права нога постріляна,
Ліва рука одтята.
Права нога постріляна,
Ліва рука одтята.
Подумай сой, моя наймиленьша,
Яка война завзята!
Подумай сой, моя наймиленьша,
Яка война завзята!

З єдної строни доктор стоїт,
Кулі з мене виберат.
З єдної строни доктор стоїт,
Кулі з мене виберат.
З другой строни капраль стоїт,
Смерти ся не сподіват!
З другой строни капраль стоїт,
Смерти ся не сподіват!
Я на войни, з войни назад,

А ти ся не видала,
Я на войни, з войни назад,
А ти ся не видала,
Повідж же мі, моя Ганусенько,
На кого ж ти чекала?
Повідж же мі, моя Ганусенько,
На кого ж ти чекала?

Чекала я, мій миленький,
Чекала я на тебе.
Чекала я, мій миленький,
Чекала я на тебе.
Же як ти ся з воєнки повернеш,
То ся видам за тебе.
Же як ти ся з воєнки повернеш,
То ся видам за тебе.

А ЗА НАШОМ ХИЖОМ КОПА СЕНА

А за нашом хижом копа сена, (Двічі)
Вчера била дівка, вчера била дівка, гнеска жена. (Двічі)

Вчера била дівка під віночком, (Двічі)
А гнеска невіста (юж жена), а гнеска невіста (юж жена) під чепочком. (Двічі)

Вчера била дівка заплетена, (Двічі)
А гнеска юж жена, а гнеска юж жена почеплена. (Двічі)

Вчера била дівка татусьова, (Двічі)
А гнеска юж жена, а гнеска юж жена Ванюсьова. (Двічі)

 

ЛЕМКІВСЬКІ ПІСНІ

Пісенна спадщина українського народу пересипана народними перлинами, які впродовж віків витворювалися на етнічних землях у середовищі наддніпрянців, степовиків, слобожан, волинян, поліщуків, лемків, гуцулів, бойків, закарпатців та інших. У цьому вихорі багатоголосся виділяється, як зазначає академік Філарет Колесса, лемківський музичний діалект, який, «незважаючи на близькість західноєвропейських впливів, виявляє велику консервативність та зберігає чимало архаїчних елементів, що коріняться в глибокій давнині».

У пісенній скарбниці лемків численно збереглися давні календарно-обрядові пісні, які тісно пов’язані з конкретною порою року, звичаями та різними видами сільськогосподарської діяльності. У них звучить гімн людині і природі. Колядки, щедрівки, веснянки, собіткові, жниварські пісні лемківського краю належать до багатої палітри українських народних пісень, їхню специфіку неодноразово досліджували та аналізували не лише українські етнографи, літературознавці, музикознавці, але й закордонні культурні діячі.