Blog

ЮЛІАН ТАРНОВИЧ-БЕСКИД (1903 – 1977)

На службу Україні з Лемківської землі вийшли численні трударі духа – поети, письменники, художники, військовики, духовні й громадські діячі. Вони, здебільшого, виводились із двох соціальних верств, які твердо трималися власного русько-українського роду – селянства й духовенства.

Одним з найвидатніших лемківських народних діячів із священичого роду був Юліан Тарнович-Бескид. Доречно сказати добре слово про цю достойну Людину з нагоди відзначання його роковин в Сяноці, яке відбудеться 21 травня 2004 р.

Народився Ю. Тарнович 2 січня 1903 р. в селі Ростайне неподалік Дуклі, котре розкинулось на узбережжі річки Вислоки, у родині парафіяльного священика. Батько Стефан Кот-Тарнович і мати Євгенія з роду Бескид мали четверо синів і дві дочки. Мати була донькою яслиського декана, пароха Тарнавки о. Антонія Бескида. Маленьким хлопцем у 1908 р. Тарнович втрачає свого батька (тоді о. Стефан був парохом Мшани). Від того часу починається для малого Юліана терниста доля, яку ділить разом з усією Лемківщиною. Мати з дітьми переїжджає до свого батька в Тарнавку, де хлопець під опікою дідуся закінчує місцеву Народну школу. Згодом Юліан живе в хаті Августина Кота в селі Чертіж, де й батько народився. Звідси пішки 4 км ходить у гімназію в Сяноці, яку відмінно закінчує. З твердою постановою вчитися, допомагати своєму народові, в 1921 р. подається до Львова, де записується на Український підпільний університет. Цей період свого життя описує пізніше в книжці «Український Академічний Дім у Львові», яка була видана в Торонто 1962 р. і присвячена світлій пам’яті брата Олександра, замордованого гестапо в Берліні. Одночасно активно включається в працю українського студентства. Допомагаючи студентам, у яких багаті батьки, заробляє на прожиток і оплату навчання в університеті. Студії в цьому університеті продовжує до 1924 р. Навчаючись у Львові, він стає членом Української Військової Організації. Після закінчення юридичного факультету у 1928 р. повертається в Тарнавку, одружується з селянською дівчиною Анною Лазенгою в сусідньому селі Синява біля Риманова, де будує хату з наміром займатися сільським господарством. Тут народилися двоє синів – Мирон і Олександр, які скоро залишилися без батьківської опіки – воєнна хуртовина змусила Юліана Тарновича покинути рідну хату.

 

НА ЗНІЩЕННЄ РУСІ

Коли на початку ХХ століття відродилася Українська держава, то більшість провідників польського національно-визвольного руху, відкинувши недавнє гасло поневоленої польської демократії “За вашу і нашу свободу”, не тільки пішли на повне заперечення прав українського народу на самостійне життя на його західній етнічній території, а й піднесли на нього меч з метою загарбання цих земель. Зокрема, в Галичині вже з перших днів проголошення Західно-Української Народної Республіки поляки підняли повстання проти легітимної української влади.

Зрозуміло, що українці змушені були збройною силою відповісти на ці завойовницькі посягання, не заперечуючи водночас права польського народу відроджувати власну самостійну державність на його етнічних землях. Однак тодішня польська політична еліта підштовхнула поляків на дальший збройний спротив прагненню українців бути господарем на рідних землях. Надалі між двома сусідніми народами, котрі щойно вирвалися з неволі, зав’язалась жорстока боротьба, і це в той самий час, коли зі Сходу насувався більшовизм — нова небезпека, яка загрожувала існуванню української і польської держав.

7-30 СІЧНЯ: ВЕЛИКА ЛЕМКІВСЬКА КОЛЯДА

В часі 7-30 січня 2011 в Домініканському соборі відбувається щорічний, тепер вже XII Різдвяний фестиваль “Велика Коляда”. Фестиваль має на меті глибше пізнання та популяризацію різдвяних традицій усіх куточків України. Цьогорічний фестиваль заохочує учасників до виконання колядок, щедрівок, віншувань та інших різдвяних творів Лемківщини. Більше інформації на сайті – www.velykakoliada.lviv.ua

ЛЕМКІВЩИНА: ІСТОРІЯ

Лемківщина (лем. Лемковина, пол. Łemkowszczyzna) – історичнно етнічна територія України розташована в Карпатах між ріками Сян і Попрад на сході (межі сучасної Польщі) та на північний захід від річки Уж на Закарпатті до річки Попрад у Словаччині, на якій здавна проживала етнографічна група українців – лемки.

Загальна площа близько 3,500 км2.

Далекі предки лемків (lemko, rusyn, lemkos, lemky) – це древнє східно-слов’янське плем’я, що їхні дослідники переважно називають білими хорватами. Вже в VІ-VІІ ст.ст. вони проживали по обох схилах західних Карпат. Назва “білі ” у той час означало “західні”. Кольорами: білий – захід, чорний – північ, червоний – південь, давні народи визначали сторони світу. Назва “хорвати” (горвати) означала, що саме ця група слов’ян оселилася в горах. Про білих хорватів згадує давньоруський літописець Нестор у своїй “Повісті врємєнних лєт”. Більша частина білих хорватів потім мігрувала на південь і оселилася на території сучасноїї Хорватії.

ФЕСТИВАЛЬ КУТІ ТА ЛЕМКІВСЬКОЇ КОЛЯДИ

15-16 січня 2011 року на Тернопільщині відбудеться Фестиваль куті та лемківської коляди. Місцем проведення фестивалю обрана територія, на якій ведуться роботи зі спорудження музею під відкритим небом «Лемківське село», у Монастирському районі Тернопільської області.